ПАРАДИГМОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ЗАВДАННЯ, ПРОБЛЕМИ, МІЖРІВНЕВІ ЗВ’ЯЗКИ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2020.2.(44).180-189Ключові слова:
парадигма, граматика, морфологія, діалект, дефектність, неповнота, лакунарність парадигм.Анотація
У статті розглянуто завдання і проблеми парадигмології як розділу морфології, що досліджує морфологічні парадигми, з урахуванням зв’язків цього рівня мовної структури з іншими. Автор на прикладі фактів літера- турної та діалектної форм української мови (українських південнобессарабських говірок) демонструє доцільність ви- вчення морфологічних парадигм на засадах мультидисциплінарності, комплексного застосування таких прийомів, як збір і аналіз матеріалу за питальником та діалектна текстографія. При цьому необхідний семіотичний підхід до морфо- логічної парадигми як білатеральної структури, увага до диспропорцій між системою значень і форм у ній. Важливими процедурами є й обов’язкова фіксація форм парадигми у діалектних текстах досліджуваних ідіомів (адже моделюван- ня, припущення певної форми за її відсутності в діалектних текстах на підставі лише мовного чуття лінгвіста може спотворювати інформацію про говірку, робити її недостовірною; автор також пропонує термін «лакунарна парадигма» замість традиційних «неповна», «дефектна»), перехресний аналіз від форм до значень і від значень до форм, моделю- вання і зіставлення моделей різних форм мови та ідіомів (у досліджених говірках виявлено факти невідповідності між моделями морфологічних парадигм літературного стандарту і говірки, зокрема наявності форм парадигми в діалекті за неповноти її у наддіалектній моделі, напр., парадигматика незмінюваних іменників, та лакунарності форм парадигми в діалекті за повноти її в літературному стандарті, напр., парадигматика числівників), урахування міжрівневих зв’язків парадигмології, залежності прояву явищ морфологічної парадигматики від синтагматики і комунікативної ситуації. Стосовно останнього, в досліджених говірках виявлено факти лексикалізації (напр., прояв наслідків ІІ палаталізації: на ру|ц᾽і і на ру|к᾽і), фразеологізації (реалізація репрезентантів частки хай / най), синтагматичної та комунікативної зу- мовленості морфологічних явищ (напр., поведінка Кл. в., деяких числівникових (йі|ден і о|дин) та дієслівних (|чулисти і ви |чули) словоформ).