ФРАЗЕОЛОГІЗМИ НА ПОЗНАЧЕННЯ НЕГАТИВНИХ РИС ЛЮДИНИ В ПОКУТСЬКО-БУКОВИНСЬКИХ ГОВІРКАХ

Анотація

Дослідження з фразеології завжди зберігають свою актуальність, адже у фразеологізмах сконденсовано не лише номінативний потенціал діалектного слова, а й образне мислення діалектоносіїв, їхні світоглядні уявлення, народний гумор та іронічне ставлення до суспільних недоліків та особистих вад. Однак діалектні фразеологізми на позначення негативних рис характеру людини в покутсько-буковинських говірках досі ще не були об’єктом докладного опису, що визначає актуальність запропонованого дослідження.

Мета статті – проаналізувати фраземи, які негативно характеризують особу як об’єкт номінації в покутсько-буковинських говірках.

Досягнення цієї мети передбачало встановлення основних типів таких фразеологізмів; з’ясування кореляції їхньої семантики і форми та ролі діалектної лексики у формуванні їхнього негативного оцінного значення.

Для реалізації поставлених завдань застосовано комплексний підхід, що полягав у використанні не лише словникових матеріалів, а й діалектних текстів, вільних спонтанних висловлювань, у яких найкраще розкрито семантику фразем, іноді – історію їх постання в говірці.

Буковинська фразеологія різноманітна за формами представлення: фразеологізми, сталі народні порівняння, паремії, які можуть зазнавати структурного варіювання та фонетичних змін.

У статті проаналізовано оцінну фразеологічну номінацію нерозумної та скупої людини в покутсько-буковинських говірках. На широкому емпіричному матеріалі (дані словника та записи автора зі 102 говірок окресленого ареа- лу) описано типи таких номінативних одиниць, зокрема зосереджено увагу на моделях, що утворюють значення ‘при- кидатися дурним’, проаналізовано евфемізми на позначення нерозумної людини.

Діалектні фраземи корелюють із літературними формами, їх вживають для підсилення емоційності, вираження позитивної чи більшою мірою негативної оцінки. Важливе значення у формуванні оцінної семантики, розуміння сенсу та стилістичних відтінків висловлювання має знання діалектної лексики та оперування нею. Низка надійних відповідників до проаналізованих мовних одиниць зближує буковинську фразеологію як із суміжними й віддаленими діалекта- ми, так і з українською літературною мовою.