ФРАЗЕОЛОГІЗМИ КРІЗЬ ПРИЗМУ СИНТАКСИЧНОЇ ФУНКЦІЇ: ДО ОКРЕМИХ СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНИХ ТА ФОРМАЛЬНО-ГРАМАТИЧНИХ АСПЕКТІВ АНАЛІЗУ

Анотація

Статтю присвячено окремим аспектам синтаксису фразеологічних одиниць. Хоча синтаксичні функції останніх у мовознавстві і зазнали аналізу, досі ці питання розглядали переважно в канві структурно-граматичної класифікації фразеологічних одиниць, при цьому залишався поза увагою семантико-синтаксичний аспект та не акцентувалася увага на тому, як саме у формально-структурному аспекті варто оцінювати фразеологічний аналітизм. Оцінка останніх питань і визначає актуальність цього дослідження.

Мета статті – проаналізувати проблемні питання синтаксису фразеологізмів в академічній та шкільній грамати- ках. Основні завдання полягають у тому, щоби відповідно до традиційної структурно-граматичної класифікації фра- зеологізмів схарактеризувати їхні формальні синтаксичні функції у зіставленні зі семантико-синтаксичними, опираючись на структурно-семантичну оцінку фразеологічного аналітизму; залучити оцінку фразеологічних одиниць, син- таксичний статус яких може визначатися проблемно, а також проаналізувати фразеологічний аналітизм у проекції на формально-структурну оцінку компонентів речення – простий / складений член.

У результаті аналізу встановлено, що найчастотніша формально-синтаксична роль фразеологізмів – присудок (або головний член односкладного речення), а також такі другорядні ролі, як означення та обставина, корелюють із семантико-синтаксичною функцією – предикатом, первинним чи вторинним відповідно, що цілком умотивоване ядерністю конотативних сем у структурі фразеологізму, останні визначають ознакову скерованість фразеологічної одини- ці. Ознаково-предикатний характер фразеологізмів властивий більшості структурно-граматичних типів – дієслівних, субстантивних, ад’єктивних, адвербіальних, інтер’єктивних. Виявлено, що не всі одиниці здатні виконувати окрему синтаксичну функцію: ті, що мають модель двоскладного речення, можуть на формально-синтаксичному рівні за- знавати предикативного членування. Також зроблено обґрунтування не цілком виправданого у граматиці визначення структури підметів, виражених фразеологізмами, як складені, оскільки поняття синтаксичної складеності суперечить фразеологічному аналітизму.