ФРАЗЕМІКА У ТВОРЧОСТІ ГАВРИЇЛА КОСТЕЛЬНИКА

Анотація

У статті вперше досліджено фразеологічну спадщину оповідань знаного українця, кодифікатора бачвансько-сримського варіанта української літературної мови – Гавриїла Костельника. Проаналізовано мовосвіт автора, його вподобання, спричинені середовищем, у якому формувався бачвансько-сримський варіант української мови.

Глибинне знання традицій рідного народу було для Гавриїла Костельника одним із головних та визначальних чинників у формуванні власного стилю. Зокрема, це простежено в неповторній індивідуальній манері прозової спад- щини письменника. Використовуючи надзвичайно багатий фразеологічний матеріал, Гавриїл Костельник не тільки виявив новаторство, авторський талант і письменницьку винахідливість, а й продемонстрував багатовекторні та необ- межені можливості видозмін фразеологічного матеріалу, який розкриває перед автором широкі можливості для творчої діяльності.

Визначальне місце у фраземіці Гавриїла Костельника посідає народна мораль, в основу якої лягли християнські заповіді, національні традиції українців, їхній колорит та культура. У своїх оповіданнях Гавриїл Костельник використовував фраземи біблійного походження, які часто вживають і тепер: на святому престолі, душа в тобі побожно росте, ми чудесний твір Божий, Слава во вишних Богу і на землі мир, душа дозріє до любові Бога, Бога годі перевищити, кінець кінцем усе від Бога, у всьому тайна і воля Божа та інші.

У висловах досить виразно виявляються риси національного менталітету, психічний стан письменника. Багатими емоційно й цікавими асоціативно є фраземи, які відображають психо-фізичні процеси та морально-етичні катего- рії в житті Гавриїла Костельника, його оточення, уподобання, інтимно-особистісні стосунки. Так, до прикладу: став щебетати свою пісню, ви – початок, що не має кінця, ви – перша школа любові. У цих фраземах ми можемо чітко виявити ту рису українського менталітету, яка яскраво демонструє особливості міжособистісних стосунків, соціальну належність людини, ставлення до духовних цінностей.