ФРАЗЕМИ ТА ПАРЕМІЇ У МОВНІЙ СВІДОМОСТІ АКЦЕНТУЙОВАНИХ ОСІБ

Анотація

Психолінгвістичний аспект фраземіки та пареміології належить до новітнього і нерозробленого на- пряму психолінгвістики. У статті здійснено детальний огляд наукової  літератури з досліджуваної проблеми (праці  О. Степанової, О. Залевської, О. Шумиліної, І. Мисан, К. Мізіна, Н. Дмитрюк, О. Гапченко), поглиблено питання взаємозв’язку фраземіки з психолінгвістикою, представлено результати психолінгвістичних експериментів, спрямова- них на виявлення мовних уподобань акцентуйованих осіб. Дослідження актуальне, оскільки скероване на людський фактор у мові. Побудоване на таких методах, як описово-аналітичний, індуктивний, методах асоціативного та спрямо- ваного експерименту. Нині у психолінгвістичному плані досліджено фраземи дитячого мовлення, трансформовані та усічені фраземи й паремії, фраземи в контексті психології етносу, індивідуальної психіки мовця. Ми ж звернулися до фраземіки та пареміології акцентуйованих осіб, чого інші дослідники не робили, у цьому – новизна нашої статті. Мета роботи – поглибити теоретичні уявлення про фраземи та паремії як психолінгвістичні одиниці, дослідити особливості функціонування цих сполук в індивідуальному лексиконі акцентуйованих осіб. Основне завдання – змоделювати мовну ситуацію, у якій можна було спостерігати аксіологічні пріоритети осіб з різними типами акцентуацій. У роботі використано ідеї німецького лікаря К. Леонгарда, який під акцентуаціями розумів посилення міри певних рис вдачі та характеру. Основна гіпотеза дослідження: між акцентуацією характеру та актуалізацією фразеологічних і паремійних одиниць існує певна залежність. Щоб це перевірити, було проведено два психолінгвістичні експерименти – вільний асоціативний та спрямований. Так було отримано інформацію у вигляді перцептивного досвіду. Як показали експери- менти, носії одного типу психологічної акцентуації мають схожі ціннісні орієнтації у відборі усталених сполук з пси- хологічним змістом. Отже, актуалізація в мовній свідомості фраземно-паремійного матеріалу зумовлена внутрішніми мовленнєво-психічними процесами.