ЯДРО, ЦЕНТР ТА ПЕРИФЕРІЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗООФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2020.2.(44).299-303Ключові слова:
зоофразеологізми, зоосемізм, семантика, фаунонімний світ, фразеосемантична група, ядро, центр, периферія,Анотація
Світогляд людини значною мірою сформувався завдяки спостереженню за тваринами. Це вплинуло на уявлення, оцінювання та вироблення певних стереотипів, які ґрунтуються на концепті ТВАРИНА, а характеризують суперконцепт ЛЮДИНА, репрезентуючи різні етнокультурні коди українців.
Мета розвідки передбачає визначення ієрархії зоофразеологізмів відповідно до їхніх основних компонентів, пов’язаних із фауною. Завданням дослідження є виокремлення ядрової, центральної й периферійної зон аналізованих одиниць, визначення семантики кожної із зон, з’ясування частотності маркерів.
Ядрова зона охоплює найбільшу кількість фразеологізмів, де маркерами виступають зоосемізми. Центральна зона містить партоніми тварин. До периферійної зони уналежнено ті з них, що марковані назвами із фаунонімного світу. У межах ядрових фразеологізмів виокремлено 12 фразеосемантичних груп, половина з яких характеризує людину, інша ж частина стосується предметів, часу та місця. До складу зафіксованих фразеологічних одиниць входить 95 зоосемізмів. Найбільшою частотністю серед них відзначаються собака (55), муха (35), курка (22), птах (22). Вказані тварини «супроводжують» життя й побут українців, що й уможливило спостереження за тваринами, їхньою поведінкою та зовнішнім виглядом.
Фразеологізми із партонімами тварин формують центр зоофразеології, у межах якого вирізнено шість фразеосемантичних груп. Складником цієї зони є 24 партоніми. Найчастотнішими компонентами є хвіст (21), крило (16), роги (10). Периферійну зону становлять фразеологізми, де складником є предмет або поняття, що пов’язані із фаунонімним світом. Вони формують сім фразеосемантичних груп, в основі яких перебуває 20 реалій. Фразеологічна продуктивність їхніх основних компонентів досить низька.
Неоднакова активність компонентів зоофразеологізмів зумовлена різними лінґвальними та позалінґвальними чинниками. Найбільш продуктивними є зоосемізми, середню продуктивність мають пароніми, низьку – реалії з фаунонімного світу. Ядро зоофразеологізмів становлять стійкі сполуки із компонентом – зоосемізмом.
