ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ПОРІВНЯЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ У СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНІЙ СТРУКТУРІ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

Анотація

У статті досліджено функціонально-семантичне навантаження фразеологічних порівняльних конструкцій як компонентів складних речень у семантико-синтаксичній структурі складного речення на матеріалі худож- ніх творів українських письменників. Тема наукової статті є актуальною, оскільки вперше в українському мовознавстві здійснено аналіз фразеологічних порівняльних конструкцій як компонентів складних речень насамперед за типами зв’язку та за семантичним призначенням підрядної частини щодо головної.

У науковій статті використано методи аналізу, системного підходу та структурно-функціональний метод при дослідженні фразеологічних порівняльних конструкцій у семантико-синтаксичній структурі складного речення

У результаті проведеного дослідження встановлено, що як компоненти складнопідрядних речень порівняння- фразеологізми наповнюють підрядну частину порівняльною семантикою і за своєю семантико-синтаксичною струк- турою можуть бути співвідносними зі складнопідрядними реченнями як нерозчленованого, так і розчленованого типу. Найбільш поширеними є складнопідрядні речення нерозчленованого типу якісно-означальні та кількісно-означальні, а також складнопідрядні речення розчленованого типу зі значенням способу дії та зі значенням зумовленості причи- ни. Проте найвиразнішою групою порівнянь-фразеологізмів за своїм функціонально-семантичним навантаженням є складні порівняльні конструкції – прислів’я, співвідносні в структурно-синтаксичному відношенні з різними типами складнопідрядних речень, у яких і головна, і залежна частини становлять єдине, нерозкладне структурне і смислове ціле. Засобами зв’язку у складнопідрядних порівняльних реченнях є порівняльні сполучники як, мов, немов, наче, ніби і под. у підрядній частині речення та, нерідко, співвідносно-вказівні слова так, такий (-а, -е, -і) у головній частині, які безсумнівно вказують на те, що фразеологізм є саме підрядною частиною складнопідрядного речення, а не порівняльним зворотом – членом простого речення.

При семантико-синтаксичному аналізі складнопідрядних речень різних типів завжди слід враховувати не тільки структуру підрядної частини, але й синтаксичні взаємовідношення між окремими її структурними компонентами та функціонально-семантичний аспект цієї частини. Якщо виявиться, що підрядна частина не членується у логіко-смисловому відношенні, тобто становить собою нерозкладну смислову єдність, то аналіз такої частини за членами речення здійснювати неправомірно.