ФРАЗЕОЛОГІЯ В КУРСІ ЛІНГВОКРАЇНОЗНАВСТВА ДЛЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ

Анотація

Статтю присвячено визначенню місця й завдань курсу «Лінгвокраїнознавство», зокрема теми «Національно-культурна семантика фразеологізмів», у системі формування в іноземних студентів-філологів умінь міжкуль- турної комунікації, що визначає її актуальність. Метою статті є систематизація концептуального культурознавчого потенціалу фразеологічного шару мовних одиниць. Основними завданнями статті вважаємо розгляд лінгвістичних засад і методичних особливостей кваліфікації та інтерпретації національно-культурного складника семантики одиниць усіх рівнів мови: слова, словосполучення, речення, тексту. Здійснено системний аналіз сучасного стану науково-методичної розробки проблеми організації ефективного навчання інофонів філологічних спеціальностей, які отримують кваліфікацію викладача або перекладача. Лінгвокультурний аналіз структури значення мовних одиниць дозволив вия- вити, яку національно-культурну інформацію можна вилучити в результаті застосування до їх інтерпретації лінгвокраїнознавчого підходу, зокрема методики лінгвокраїнознавчого коментування. На рівні слова проаналізовано культурний потенціал антропонімів. На рівні речення визначено основні функції афоризмів (директивну, кумулятивну). Головну увагу в статті приділено дослідженню національно-культурної семантики фразеологізмів, проблемам навчання іноземних студентів аналізу та адекватної інтерпретації таких одиниць. Основними результатами наукової розвідки є систематизація фразеологічних одиниць за семантично-етимологічним (біблійні, міфологічні, етнічно-побутові, зооморфні, колористичні, аксіологічні) принципом, характеристика наукових лінгвістичних і методичних засад розро- блення структури та методики організації дистанційного курсу «Лінгвокраїнознавство».