ПРО ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СУЧАСНОЇ СЛОВАЦЬКОЇ МОВИ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2020.2.(44).385-388Ключові слова:
лінгвокультурологічний підхід, фразеологія, фразеологізм, лінгвокультурологія, словацька мова, мова, культура, мовлення, мислення.Анотація
У статті особливу увагу зосереджено на взаємодії та взаємозв’язку мови й культури. Варто зазначити, що дедалі частіше в сучасному мовознавстві науковці звертаються до дослідження мовних фактів у тісному зв’язку із духовною та матеріальною культурою народу, його культурною свідомістю. Сучасна лінгвістика аналізує мову як суспільне явище, яке тісно поєднане з культурою та історією певного народу. Можна сказати, що фразеологізми прямо пов’язані з культурою, ідеями та формою життя суспільства. Вони відображають культурно-національну самобутність кожного народу, його духовну індивідуальність. Опанування знань щодо вживання фразеологічних сполук у науковому мовленні підвищує рівень професійної компетенції студентів. Оскільки при вивченні іноземної мови фразеологічні сполучення є важливим стилістичним засобом, вони є одним з невичерпних джерел багатства та виразності мовлення, відіграють важливу роль при пізнанні її культури та традицій. І саме це пізнання культури через мову відбувається за допомогою лінгвокультурологічного підходу. Зокрема, стверджується, що лінгвокультурологічний підхід до вивчення фразеології в сучасній словацькій мові є перспективним, тому що за його допомогою мова розглядається в контексті нації як носій особливого типу культури та мислення. Цей підхід дозволяє вивчати як цілісні тексти, так і окремі пласти лексичного складу мови, зокрема фразеологізми. У статті також висвітлюється визначення фразеології та лінгвокультурології як окремих лінгвістичних дисциплін. У статті здійснено оглядовий аналіз лінгвокультурологічних особливостей фразеологізмів сучасної словацької мови; зроблено висновки, що мислення народу – це найважливіше джерело творення фразеологізмів, які найвиразніше передають дух і красу мови, а об’єктивна реальність оцінюється по-різному залежно від свідомості та культури народу.