УПРОВАДЖЕННЯ БАГАТОМОВНОЇ ОСВІТИ В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ

Анотація

У статті звернено увагу на унікальність мовної ситуації на Закарпатті, зокрема в освітній сфері, зумовлену історичними процесами на цій території, соціальними, демографічними чинниками, ментальними особливостями населення краю тощо. Використання в навчальному процесі, крім державної, мов найбільш численних національ- них спільнот регіону має тут свої давні традиції, однак за умов чітко вираженого мультилінгвізму й полікультуралізму послідовне й системне застосування багатомовного підходу в освітньому процесі досі не практикувалося.

Упродовж 2015–2020 рр. з ініціативи МОН України тривав всеукраїнський експеримент «Формування багато- мовності у дітей та учнів: прогресивні європейські ідеї в українському контексті», до якого були залучені два десятки закладів загальної середньої та дошкільної освіти трьох прикордонних регіонів України – Закарпаття, Одещини та Буковини; 2017 року до експерименту приєдналися заклади освіти Запорізької області.

Кожен із чотирьох пілотних освітніх закладів Закарпаття (спеціалізована загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів

№ 4 із поглибленим вивченням словацької мови Ужгородської міської ради, Ужгородський заклад дошкільної освіти (загального розвитку) № 42 «Джерельце» Ужгородської міської ради, Виноградівська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 3 ім. Жигмонда Перені Виноградівської районної ради, Білоцерківська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів Рахівської районної ради) мав самостійно визначені мовні цілі й відповідно до них обрані форми упровадження багато- мовного навчання. Отже, й планування процесу навчання як система конкретно визначених завдань і скоординованих рішень, спрямованих на досягнення поставленої мети, мало свою специфіку, тезово схарактеризовану в цій статті.

Освітні заклади Закарпаття, зокрема з мовами навчання національних меншин, апробуючи переважно перехідну й адитивну моделі випровадження багатомовної освіти, мають новий досвід використання в навчальному процесі української мови як державної та мов національних меншин, які для багатьох вихованців є рідними.