ФРАЗЕОЛОГІЧНЕ БАГАТСТВО НОВЕЛ БРАТІВ КАПРАНОВИХ ЗІ ЗБІРОК «КОБЗАР 2000. HARD» ТА «КОБЗАР 2000. SOFT»

Анотація

У статті проаналізовано та класифіковано фразеологізми зі збірок сучасник українських письменників, яскравих представників українського постмодерного письма, Братів Капранових «Кобзар 2000. Soft» та «Кобзар 2000. Hard». На тлі проаналізованих напрямків різнобічних досліджень творчості письменників-постмодерністів зроблено висновок про актуальність аналізу мовлення новел із представлених збірок на рівні фразеологічного багатства. За основу підходів до класифікації фразем зі збірок «Кобзар 2000. Soft» та «Кобзар 2000. Hard» взято погляди

В. Виноградова, який розподіляв фразеологізми на єдності, зрощення та сполучення. На основі опрацювання змісту аналізованих новел виділені значні масиви усіх трьох видів фразем.

Особливу увагу зосереджено на порівнянні традиційних варіантів вживання фразеологічних одиниць, виділених зі словникових статей, та аналізі прикладів авторських модифікацій традиційних фразеологічних зрощень, єдностей та сполучень на рівні заміни одного компонента іншим або розширення фраземи додатковим компонентом. Наведений приклад модифікації із відкиданням частини фразеологізму.

Окреслені також модифікації на рівні авторських версій, що уведені в новели з аналізованих збірок приказок і прислів’їв, які також розглядаються як складові фразеологічного поля сучасної української мови. Зокрема, виділено значну кількість трансформованих авторами-постмодерністами приказок і прислів’їв, з’ясовано їхню стилістичну роль в текстах аналізованих збірок з точки зору стилістики постмодерного українського письменства. Зауважено на виправ- даності використання авторами значної кількості несловникової лексики у текстах модифікованих паремій.

У висновках описано загальні особливості вживання традиційних фразем у новелах зі збірок «Кобзар 2000. Soft» та «Кобзар 2000. Hard» та їхніх оказіональних варіантів, окреслено напрямки подальших досліджень мови творів Бра- тів Капранових, які, на думку авторів статті, полягають у класифікації цілісного корпусу авторських модифікацій на основі існуючих у сучасному мовознавстві підходах.