КОМЕНТАР ДО СЦЕНИ У СВІТЛИЦІ КУЛІШЕВОГО РОМАНУ «ЧОРНА РАДА»

Анотація

У статті проаналізовано фольклорні та історичні джерела, які П. Куліш використав у розділі 3 (сцена у світлиці) історичного роману «Чорна рада: Хроніка 1663 року». Зроблено джерелознавчий коментар до сцени, який є репрезентативним для майбутнього критичного видання роману в Повному зібранні творів письменника. Коментар виявляє лектуру письменника і дає змогу глибше проникнути у творчий процес. До розгляду залучено первісні (1845‒1846) та остаточні (1857) редакції української та російської версій «Чорної ради». Використано архівні мате- ріали (їх опубліковано вперше) ‒ Кулішеві нотатки, зроблені в першій половині 1840-х рр. на хуторі Мотронівці (де мешкала майбутня дружина Куліша) та в с. Мартинівці (де були маєтності М. Білозерського, її двоюрідного брата) Борзнянського повіту Чернігівської губернії ‒ «Заметки о малороссийских обычаях, верованиях, одеждах, утвари, настойках и пр.». Ці нотатки автор продуктивно використав при написанні названої сцени. Описи звичаю прийняття гос- тей і трапези козацької старшини в первісних редакціях обох різномовних версіях роману були прописані розлогіше, ніж в остаточних текстах. У цих редакціях детальніше йдеться про страви і наливки, як їх подають і як споживають, як відбувалася гостина загалом. Ранні редакції містять й авторський коментар до тексту, у якому письменник навів, місцями дослівно, матеріал із «Заметок…». Цей текст частково перейшов і до остаточної редакції твору. Прописуючи сцену у світлиці, автор звернув увагу на символічну деталь Череваневого помешкання ‒ сволок, і цей текст змодифікував у різних версіях і редакціях. Авторський коментар до символіки сволока міститься в романі «Михайло Чарнышенко, или Малороссия восемдесят лет назад». У статті також розкрито джерела окремих народнопісенних висловів, наявних у цьому розділі (відомі в записах Куліша та його сучасників ‒ М. Максимовича, З. Доленги-Ходаковського, А. Метлин- ського). Виявлено джерела низки історичних приміткок автора, якими він спорядив первісну редакцію «Чорної ради» (фамільний архів Кулішевого знайомого М. Ханенка, праця історика М. Маркевича).