НЕОСЕМАНТИЗМИ В СКЛАДІ НОВИХ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Анотація

У статті запропоновано дефініцію поняття «фразеологічна інновація», схарактеризовано різні терміни, які використовують лінгвісти для найменування нових фразеологічних одиниць: неологічний фразеологізм, фразеологічна інновація, неофразема. Визначено, що до фразеологічних інновацій належать власне фразеологічні інновації, для яких характерні новизна форми і значення, фразеологічні одиниці із новонабутою семантикою, модифіковані мовні форми та запозичення.

З’ясовано основні джерела нових фразеологізмів: засоби масової інформації (друковані, електронні медійні тексти), політичні рекламні тексти та гасла, тексти комерційної реклами, прецедентні вислови відомих людей, професіо- налізми, терміни, розмовна лексика тощо.

Окреслено основні ознаки нових фразеологізмів, установлено, що важливими компонентами нових фразеоло- гізмів є неосемантизми – лексеми, що з’явилися у мові внаслідок семантичного словотворення в межах уже відомого слова; приховані новозапозичення, що є новим значенням раніше адаптованого іншомовного слова, запозичене у тій же формі, від того ж або й іншого прототипу з тієї ж або з іншої мови-джерела; або новотвори, які постали завдяки повторному використанню тієї ж словотвірної моделі для позначення нового поняття.

На конкретних прикладах досліджено особливості функціонування неосемантизмів у структурі неофразем сірий ринок, сіра зона, тіньова економіка, тіньовий бізнес, тіньовий ринок, обвал цін, промивання мізків та ін. З’ясовано, що високу активність у складі нових фразеологізмів виявляють неосемантизми, які мовці використовують здебільшого для створення негативної чи позитивної оцінки описуваного явища, виконання певного стилістичного завдання на основі таких семантичних змін: розширення значення (виникнення нових семем у змістовій структурі слова), метафо- ризація за подібністю форми чи функції, приховане запозичення. Продемонстровано виникнення нових сполук, які не просто утворені внаслідок образного вживання лексем, а функціонують зі сформованими та відтворюваними у мовній практиці значеннями, стають константами мови сьогодення.