ПРЕЦЕДЕНТНІ ВИСЛОВИ В МОВІ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ЗМІ (на матеріалі інтернет-видань «Дзеркало тижня» та Україна молода» за 2019–2020 роки)
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2020.2.(44).463-467Ключові слова:
мова ЗМІ, прецедентні вислови, ремінісценції, трансформація, інтертекстуальність,Анотація
Сучасна мовна практика ЗМІ демонструє широку варіативність у вживанні мови, функціонування якої стає все більш гетерогенним. Сьогодні невід’ємною ознакою творчого почерку, специфікою ідіостилю публіцистів ста- ло використання прецедентних висловів. Таке явище є типовим у мові відомих українських видань «Дзеркало тижня» та «Україна молода».
Мета статті – лінгвостилістичний аналіз прецедентних висловів у текстах сучасних українських інтернет-видань
«Дзеркало тижня» та «Україна молода» за 2019–2020 роки. До аналізу було залучено передусім заголовки, у яких най- частіше вживаються такі одиниці. При цьому до прецедентних висловів ми не відносимо ідіоми. Новизна дослідження полягає в тому, що представлений у ньому фактаж уводиться в науковий обіг уперше.
Дослідження засвідчило активізацію в мові українських видань «Дзеркало тижня» та «Україна молода» пре- цедентних висловів, серед яких виділяємо прислів’я, приказки, афоризми, цитати з відомих художніх творів, фільмів, популярних пісень. Ці мовні одиниці надають мові ЗМІ більшої виразності та експресивності. У їх складі виділяються нетрансформовані і трансформовані прецедентні вислови з помітною перевагою останніх.
Особливе стилістичне навантаження мають трансформовані прецедентні вислови, які часто відображають різні прийоми мовної гри, надаючи публікаціям емоційно-експресивного, іронічного чи сатиричного відтінку. Трансформація прецедентих висловів відбувається завдяки таким прийомам, як лексична субституція (заміна компонентів у структурі звороту); експлікація (розширення будови через додавання мовних компонентів); імплікація (усічення частини звороту) тощо.
У заголовках газети «Дзеркало тижня» найактивніше використовуються прецедентні вислови, цим самим пробуджуючи жвавий читацький інтерес до опублікованих матеріалів, однак прикро, що на більшості з них позначився вплив не української, а зарубіжної культури.