СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ОНОМАСТИЧНОЇ НАУКОВОЇ ШКОЛИ НА ФІЛОЛОГІЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ УЖГОРОДСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Анотація

Статтю присвячено огляду перших років заснування філологічної науки, зокрема її ономастичного осередку, в стінах Ужгородського університету як першого вищого навчального закладу світського характеру на За- карпатті.

Звернено увагу на те, що ім’я одного з ключових ономастів не лише Ужгородської наукової школи, а й української загалом – Кирила Йосиповича Галаса – не згадується ні в сучасних популярних енциклопедичних інтернет-джерелах, ні в деяких наукових, хоча він був одним із перших науковців в Україні, який виконав і 1961 року захистив кандидат- ську дисертацію «Топоніміка Закарпатської області (назви населених пунктів)», збагативши українську ономастичну науку новими підходами і фактично започаткувавши систематичне дослідження власних назв на Закарпатті.

Запропоновано неупереджений та об’єктивний погляд на хронологію появи імен у плеяді особистостей, дотич- них тою чи іншою мірою до становлення й формування ономастичної наукової школи в Ужгородському університеті, зокрема на філологічному факультеті.

Зроблено висновок проте, що ономастична школа в Ужгородському університеті базується передусім на ґрунтов- них ономастичних дослідженнях ґрандів філологічного факультету К.Й. Галаса, П.П. Чучки, М.І. Сюська, Л.О. Белея, С.М. Пахомової та інших мовознавців, які мають численні наукові розвідки в цій галузі мовознавчої науки, а також їхніх учнів, послідовників, які нині працюють на всіх кафедрах філологічного підрозділу, де викладаються мовознавчі курси. Зокрема, на кафедрі української мови літературно-художні антропоніми досліджують доценти А.І. Вегеш і О.В. Лавер, стан сучасного фірмонімікону – О.Б. Негер, закарпатські мікротопоніми басейну річки Ужа – В.Ф. Баньоі; старочеську антропонімію, а також актуальні питання ономастики в українській та словацькій мовах – завідувач ка- федри словацької філології, доцент Н.М. Петріца; ономастичні явища у російській мові, зокрема у порівнянні з угорською, польською мовами – ст. викл. кафедри слов’янської філології га світової літератури М.Й. Пілаш; проблематику щодо власних назв у медіамовленні – доцент кафедри журналістики Я.М. Шебештян.

Наведений у статті матеріал підтверджує спадкоємність ономастичних наукових традицій в ужгородській філо- логічний спільноті та високий науковий потенціал авторів сучасних розвідок і ґрунтовних досліджень.