КОЛЕКТИВНІ ПРІЗВИСЬКА ПІДЛЯШУКІВ, МОТИВОВАНІ ОСОБЛИВОСТЯМИ ЇХНЬОГО МОВЛЕННЯ

Автор(и)

  • Григорій Аркушин професор кафедри історії та культури української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки, Луцьк, Ukraine

Ключові слова:

діалектоносії, особливості мовлення, найменування, прізвиська

Анотація

Однією з причин виникнення як індивідуальних, так і колективних прізвиськ стають протиставлення я : ти, ми : вони. У кожному населеному пункті може бути різна кількість мотиваційних груп таких найменувань, але найчастіше це характеристика зовнішнього вигляду денотата, його національність, професія чи заняття, вдача і т. ін. Прізвиськами часто стають також характеристики мовлення індивідуумів, зокрема і діалектоносіїв.

У статті представлені колективні прізвиська жителів Північного і Південного Підляшшя (північно-східна части- на Люблінського та південно-східна Підляського, давніше Білостоцького, воєводств Республіки Польща). Насамперед з мовного потоку на слух виділяємо фонетичні риси, що стають мотивами постання багатьох прізвиськ. Майже всіх жителів цього регіону прозивають хахлáми, засвідчуючи, що їхня хахлáцька мо́ ва – це українські говірки. Зауважимо, що визначення хахла́ цька мо́ ва вживане в нейтральному значенні і не містить будь-яких негативних конотацій. Оскільки пересічний поляк і донині не розрізняє за національністю українців, білорусів та росіян, то ще усіх підляшу- ків називають рýскіми або просто кацáпами. Менші групи жителів Підляшшя мають такі найменування: алéкачі, що звукосполуку ле вимовляють твердо, які протиставлені алє́качам, бо лє (але – алє); дéкали, у яких тверда вимова де, протиставлені дзє́калам, бо дзє (день – дзєнь); штокманú вимовляють частку і сполучник як што, а шокманú як шо або що. Фонетичні особливості призвели до виникнення також прізвиськ пайдунú та літвíни́ . Морфологічні риси стали основою найменувань микунú (му роби́ ти, роби́ тиму), смакú (ходúлисьмо, робúлисьмо) та хмакú (носíліхмо). Лише одна лексема гéто ʻцеʼ стала твірною основою назв гéти, гéтали, гéцячки. Та незважаючи на такі окремі відмінності, що існують серед підляських говірок, у них одна спільна риса – це все говірки української мови.

Прізвиська калакýти і перешу́ткі отримали ті жителі Підляшшя, які перейшли в католицизм, а отже, і почали говорити по-польськи. Декілька прізвиськ невідомої мотивації: чубарú ǀǀ чубáрики і матанú.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-23