ВПЛИВ БУДАПЕШТСЬКОЇ СЛАВІСТИЧНОЇ ШКОЛИ НА ФОРМУВАННЯ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ ЗАКАРПАТСЬКИХ СТУДЕНТІВ (перша половина 40-х років ХХ ст.)
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2021.1.(45).65-73Ключові слова:
будапештська славістична школа, Будапештський університет, славістика, Іштван Кнєжа, Еміль Балецький, Кирило Галас, Василь ОросАнотація
У статті стисло представлено історію будапештської славістики, яка має понад стосімдесятирічну тяглість. Наголошено, що славістичні студії в Будапешті розпочалися в середині ХІХ століття, a особливий розвиток славістичної науки простежується з кінця 1880-х років, із часу створення кафедри славістики в Будапештському уні- верситеті. Ім’я Ашбота Оскара відоме у слов’янському мовознавстві насамперед як дослідника слов’яно-угорських міжмовних контактів. Янош Меліх – фахівець з угорського і слов’янського мовознавства, прославився і як етимолог.
Здійснена спроба вивчення специфіки наукової діяльності одного з найвидатніших дослідників в історії угор- ського мовознавства ХХ століття Іштвана Кнєжі, який упродовж більш ніж п’ятнадцять років очолював кафедру сла- вістики. На основі аналізу його науково-педагогічної спадщини з’ясовано, що у сфері славістики вагомими є праці науковця з топоніміки, антропоніміки, історії найдавніших зв’язків слов’ян з угорцями, угорсько-слов’янських міжмовних контактів.
Мета статті – представити вплив будапештської славістичної школи, зокрема професора Іштвана Кнєжі, на формуван- ня світогляду та наукових зацікавленостей студентів-вихідців із Закарпаття, зокрема Еміля Балецького, Кирила Галаса і Василя Ороса. Це визначає актуальність теми. Для розв’язання поставлених завдань у роботі використано описовий і зіставний методи дослідження. До основних наших завдань входить: представити сферу наукових зацікавлень Іштвана Кнєжі, його освітницьку діяльність; основні моменти життєвого шляху та формування наукових орієнтирів Е. Балець- кого, В. Ороса та К. Галаса; наголосити на впливові професора Кнєжі на формування їхнього світогляду.
Виявлено, що славістична школа Будапештського університету (насамперед доробок професора І. Кнєжі) відіграла важливу роль у становленні Е. Балецького, В. Ороса та К. Галаса як науковців-мовознавців. Представленням і аналізом результатів власних вагомих наукових розвідок І. Кнєжа показав своїм студентам шлях до ще не досліджених сфер мовознавчої славістики, зокрема топоніміки, етимології, діалектології, до вивчення міжмовних контактів тощо.
