ПОЕТОНІМІЯ В РОМАНІ ГАЛИНИ ВДОВИЧЕНКО «ПІВ’ЯБЛУКА»: ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

У статті проаналізовано ономастичний простір роману Галини Вдовиченко «Пів’яблука. Інші пів’яблука».

У прозовому дискурсі Г. Вдовиченко поетоніми є яскравими виражально-зображальними засобами, вони під- порядковані загальним законом художності контексту, є експресивними і стилістично навантаженими. Ономастична лексика в романі «Пів’яблука. Інші пів’яблука» не є рідкісним явищем. Тут імена та прізвища, прізвиська, топоніми, ергоніми, ідеоніми та інші класи онімної лексики. Найбільший пласт ономастики становлять імена та прізвища людей. У кожну назву письменниця вкладає своє тлумачення й свій специфічний зміст. Антропоніми в досліджуваному романі не принагідні, а досить уважно підібрані відповідно до змісту й форми твору. Вони виступають одним із важливих сло- весно-художніх засобів реалізації мистецької концепції, кожне ім’я стає комплексним показником безлічі відомостей про його носіїв, розкриває соціальні, вікові, просторові й часові ознаки. Стилістична роль і смислове значення кожного імені орієнтовані на виконання характерологічної функції у творі. Імена в романі сприяють розкриттю людських почуттів, взаємовідносин, внутрішнього світу персонажів, усі оніми письменниця добирає з урахуванням місця особи в сюжеті твору. Серед однослівних антропоетонімів у романі найуживанішими є особові імена в різних структурних варіантах. Вони є виразником авторського задуму.

Значно рідше авторка для найменування персонажів звертається до прізвищ. Їх вона використовує для називання колег, однокласників, товаришів

Для найменування немолодих жінок авторка вдається до імен по батькові. Це, як правило, швидкі, балакучі, енергійні персонажі. У романі «Пів’яблука» представлено й однолексемні прізвиська, які зазвичай наділені негатив- ною інформацією.

Двочленні літературно-художні номінації особи становлять меншу групу. Вони охоплюють поєднання таких характеристик особи, як ім’я та ім’я по батькові, ім’я та прізвище. Антропоформулу ім’я + ім’я по батькові вжито для називання медсестри, лікарки, класного керівника, професійної моделі та колег.

Тричленну номінацію особи авторка використовує лише для найменування вчительки.