КВАЗІТОПОНІМИ ТА КОНОТАТИВНІ ТОПОНІМИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПРОВІНЦІЙНОСТИ В НЕФОРМАЛЬНОМУ МОВЛЕННІ ФРАНКОФОНІВ

Анотація

Метою статті є дослідити вираження категорії провінційности у квазітопонімах та конотативних топонімах, уживаних у неформальному мовленні франкофонів. Актуальність дослідження зумовлюється загальним інтересом до проблеми не лише на науковому, а й на побутовому рівнях. Виявлено низку фонетичних, морфемних, структурних та семантичних особливостей цих назв. З’ясовано, що значення провінційности виражається переважно квазітопонімами, які є або повністю фіктивними назвами, або назвами-гібридами, які містять у собі реальні топоніми чи їх елементи, однак не мають реального позначуваного. Чітко виокремлені конотативні топоніми на позначення про- вінційности є менш численними, однак ця група власних назв має потенціал до розширення. Конотативні топоніми в ряді випадків позначають цілком великі міста, однак розташовані далеко за кордоном.

Виявлено зв’язок між фонетичною будовою квазітопонімів та їх семантикою. Ономатопея, яка відсилає до звуків сільської місцевости (передусім Квебек), фонетично вбудовані, хоч і приховані обсценізми (головним чином Франція), є характерною рисою квазітопонімів. З погляду морфеміки для квазітопонімів властиве вживання демінутивних суфік- сів та псевдосуфіксів, які спостерігаємо й у реальних топонімах, на основі яких утворено квазітопоніми.

Однокомпонентні квазітопоніми є найменш численними й найменш динамічними серед усіх структурних мо- делей. Складні квазітопоніми становлять собою конструктор із фактично необмеженою кількістю варіацій. Складні квазітопоніми можуть містити фіктивні агіоніми (моделі X-артикль-Y, X-sur-Y) та гідроніми (модель X-sur-Y) – переважно реальні, рідше – фіктивні. Квазітопоніми франкомовної Швейцарії позначені впливами німецької мови та нерідко відповідають моделі X derrière la lune. Семантично квазітопоніми найчастіше містять компоненти, які імплі- цитно відсилають до сільських реалій, акцентуючи на поганій інфраструктурі, загальній побожності, бракові розваг. В окремих квазітопонімах віддаленість та безперспективність виражена експліцитно, хоча й дещо замаскована графічно. Низка квазітопонімів обмежена сферою вживання, пов’язана з історичними явищами або ж розвинулася з поетонімів шляхом трансонімізації.