ОЙКОНІМИ НА -ІВК-А ЯК РЕЗУЛЬТАТ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ПОСЕЛЕНЬ

Автор(и)

  • Марія Висоцька аспірантка кафедри української мови імені професора Івана Ковалика Львівського національного університету імені Івана Франка, Львів, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2021.1.(45).135-141

Ключові слова:

топонім, ойконім, антропонім, перейменування, твірна основа

Анотація

Стаття присвячена аналізу перейменувань назв населених пунктів у ХХ столітті (у післявоєнний пері- од) та змін у топонімному ландшафті України внаслідок утворення нових географічних назв на -івк-а. Наслідком Указу Президії Верховної Ради УРСР (від 7.09.1946 р.) «Про збереження історичних та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів» є численні перейменування населених пунктів на всій території України. Це спричинило масштабні деформаційні зміни в ойконімній системі України. Замість старих, часто давніх назв, у яких увіковічена історична та культурна пам’ять народу, постали нові штучні оніми з формантом -івк-а.

Мета нашого дослідження – зафіксувати всі назви поселень на -івк-а, які виникли внаслідок перейменувань 1946 р., встановити екстра- та інтралінгвальні чинники, що вплинули на зміни в ойконімній системі України.

Аналізуючи суть політики перейменувань населених пунктів, потрібно враховувати, що, по-перше, ойконіми

– яскравий компонент історичної пам’яті народу, який формує та передає важливу інформацію між поколіннями, по-друге, важливим є політичний контекст: процеси найменування та перейменування населених пунктів є засобами втілення ідеологічних тенденцій.

У повоєнний період було введено в ойконімний простір України 761 нову назву з формантом -івк-а. Найбільше таких онімів зафіксовано в Одеській, Львівській, Волинській, Житомирській та Запорізькій областях. Унаслідок політики перейменування були замінені: 1) назви іномовного походження (Клейнендорф, Бургуджи, Малінешти); 2) польські відповідники антропонімів у твірних основах (Янівка); 3) ойконіми з асоціативно-негативною семантикою (Дурняки); 4) назви поселень, твірними основами яких виступають етноніми (Лашки); 5) ойконіми, в основах яких містилася згадка інших країн (Литва) 6) ойконіми, які мали стосунок до релігії (Святий Станіслав); 7) описові та прийменникові конструкції (Чума за Тисою). Також зафіксовані перейменування, пов’язані з об’єднанням кількох поселень. Проаналізовані зміни атрибутів у складених назвах (Петрівка № 1). Більшість новотворів є невмотивованими, тому й потребують повторного перегляду.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-25