СТРУКТУРНО-СЛОВОТВІРНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІКРОТОПОНІМІВ СЕЛА ПІДПЕЧЕРИ ТИСМЕНИЦЬКОГО РАЙОНУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2021.1.(45).196-201Ключові слова:
мікротопонім, проста структура, складена структура, структурно-словотвірна характеристика, мікротопоназви, твірна основа, село ПідпечериАнотація
У статті досліджено структурно-словотвірні особливості мікротопонімів села Підпечери Тисменицького району Івано-Франківської області. Здійснено аналіз зібраного матеріалу мікротопонімів простої та складеної структури. Встановлено твірні основи простих та складних назв невеликих географічних об’єктів.
Для творення мікротопонімів території, що досліджувалася, характерна проста структура вираження. Із-поміж аналізованих способів творення однослівних мікротопоназв виокремлюємо: лексико-семантичний, афіксальний, морфолого-синтаксичний та основоскладання.
Актуальність дослідження пов’язана з потребою розвитку регіональної мікротопонімії. Мікротопоніми не такі стійкі, як назви великих географічних об’єктів. Вони легко можуть змінюватися, оскільки перебувають під впливом особливостей середовища, в якому побутують. Власне, це й зумовлює необхідність зібрати та дослідити локальні географічні найменування кожного регіону.
Мета наукового дослідження полягає у здійсненні структурно-словотвірного аналізу мікротопонімів села Підпечери Тисменицького району Івано-Франківської області. Досягнення визначеної мети передбачало виконання таких завдань: 1) опрацювати відповідну науково-лінгвістичну літературу; 2) зібрати мікротопоніми села Підпечери Тисменицького району Івано-Франківської області; 3) проаналізувати просту структуру вираження мікротопонімів; 4) охарактеризувати мікротопоніми складеного типу досліджуваної території.
Під час виконання наукової роботи застосовувалися такі методи досліджень: описовий – для пояснення власних назв та їх поділ на мотивувальну основу та словотворчі афікси, для визначення мотиваційних відношень між твірними та похідними одиницями; словотвірний, частково етимологічний аналіз – для з’ясування походження твірної основи мікротопоназви; прийом кількісних підрахунків – для встановлення продуктивності різних груп мікротопоназв, що досліджувалися; загальнонауковий прийом індукції – для узагальнення та систематизації отриманих результатів. Окреслені методи та прийоми допомогли досягти поставленої мети.
