PŘEPIS (NEJEN) UKRAJINSKÝCH OSOBNÍCH JMEN Z CYRILICE DO LATINKY Z HLEDISKA ČESKÉHO ZÁKONA

Автор(и)

  • Жанета Дворжакова науковий співробітник відділу oномастики Інституту чеської мови Чеської академії наук, Прага, Czechia

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2021.1.(45).209-217

Ключові слова:

ономастика, особові імена та прізвища, українська мова, чеська мова, закон

Анотація

Ця стаття ґрунтується на практиці судової експертизи та розглядає проблеми, пов’язані з транслітерацією латиницею кириличних імен та прізвищ іноземців, які набули громадянства Чеської Республіки. Хоча основну увагу зосереджено передусім на українських іменах, однак проблеми, що розглядаються, стосуються й інших мов, де використовується кирилиця. Окрему увагу також звернено на використання імені по батькові в офіційних документах. У дослідженні представлені правові норми та правила, якими регламентується написання таких імен, а також наведені приклади з клопотань про призначення експертизи, котрі ми як експерти Інституту чеської мови Академії наук Чеської Республіки розглядали протягом останніх десяти років.

Транслітерація кириличних особових імен та прізвищ латиницею регламентується правилами, затвердженими Постановою КМ Чеської Республіки № 100/2007 Зб., які ґрунтуються на Правилах чеського правопису. Інша транслітерація, наприклад, англійською, не береться до уваги. Наприклад, «Олексій» в чеських документах буде писатися як «Oleksij», а не «Oleksiy», як було зазначено в українському закордонному паспорті. Водночас таке втручання порушує основну ідентифікаційну функцію особових імен та прізвищ і може призвести до адміністративних проблем. У разі, якщо іноземець бажає залишити англійську транслітерацію свого імені та прізвища (себто, «Oleksiy»), він повинен подати заяву про зміну імені та надати висновок експерта про те, що в англійськомовних країнах бажане написання імені є офіційною формою його фіксації.

У чеській онімічній системі використовується лише власне ім’я та прізвище, тому, відповідно до чеського Закону, було неможливо зазначити в документах ім’я по батькові. Однак ситуація змінилася 2017 року завдяки «Рамковій конвенції про захист національних меншин». Зараз, якщо людина хоче, щоб у документах було зазначено її ім’я по батькові, то вона повинна зареєструватися як представник меншини, що використовує такий тип імені.

Наразі готуються поправки до Закону «Про реєстри актів цивільного стану, ім’я та прізвище».

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-25