ПРЕЦЕДЕНТНІ ІМЕНА ЯК МАРКЕРИ ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ В ПОЕЗІЇ ОКСАНИ ЗАБУЖКО
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2021.1.(45).237-243Ключові слова:
прецедентне імʼя, прецедентний текст, прецедентний феномен, інтертекстуальність, мова художньої літератури, Оксана ЗабужкоАнотація
У статті проаналізовані прецедентні імена-антропоніми як маркери інтертекстуальності в поезії української письменниці Оксани Забужко. Дослідження виконано з позицій антропоцентризму, з акцентом на функціональному аспекті мовних явищ, із залученням широкого позамовного контексту. Прецедентні імена тлумачаться як частина фонових знань, складний знак, звертаючись до якого, автор активує у свідомості читача стереотипний набір смислових компонентів.
Мета статті – проаналізувати та класифікувати прецедентні імена-антропоніми в поезії Оксани Забужко й дати лінгвістичну інтерпретацію виконуваним ними функціям.
Методи дослідження: суцільної вибірки матеріалу, контекстуального аналізу, дискурс-аналізу.
Матеріал дослідження – вибрані поезії Оксани Забужко зі збірки «Друга спроба» (2005).
Основні результати. Прецедентні імена-антропоніми за критерієм походження поділено на дві групи: українські й запозичені з інших національних культур. Кожна з груп має відмінні від іншої функціональне навантаження та роль у структуруванні тексту. Залежно від позиції у структурі тексту (заголовок, епіграф, текст вірша) вони виконують такі функції: композиційно-текстотвірну, концептотвірну, актуалізують символічні риси денотата, прецедентні тексти чи ситуації. Прецедентне імʼя виконує композиційно-текстотвірну функцію за таким алгоритмом: 1) використовуєть- ся в заголовку; 2) повторюється в складі тропів чи стилістичних фігур; 3) у ході повторення «прирощує» додаткові логічні, асоціативні, оцінні та емоційні смисли, внаслідок чого творяться нові концепти чи міфологеми. Найбільшою варіативністю функцій вирізняються українські жіночі прецедентні імена. Встановлено факти актуалізації одним пре- цедентним іменем кількох реалій.
Висновки. Особливістю індивідуального стилю Оксани Забужко є поєднання в межах однієї поезії кількох пре- цедентних імен, часто різних за походженням. Поетеса нашаровує асоціативні образи один на одного, актуалізує прецедент- ні імена у складі тропів, витворюючи складний авторський концепт.
