АНТРОПОНІМ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Анотація

У статті актуалізовано проблеми суспільних функцій антропоніма. Увага зосереджена на питаннях лінгвістичної експертизи власної назви й деяких аспектах практичної діяльності експерта-лінгвіста. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю аналізу нових напрямків прикладної антропоніміки та потребою вироблення ме- тодології лінгвістичної експертизи власних назв. Антропонім як знакова одиниця мови є комунікативною субстанцією і юридичним знаком. Документально зафіксоване ім’я – це кодова лінгвістична інформація про особу, що при будь- яких розбіжностях у записах стає об’єктом юридичних спорів. Мета дослідження – розглянути питання, пов’язані із порушеннями ідентифікаційної функції антропоніма, охарактеризувати теоретичні основи та методологічні підходи до лінгвоекспертного аналізу власних імен людей. Об’єктом аналізу є записи особових імен в офіційних документах фізичних осіб, предметом – специфіка типології розбіжностей та лінгвістична аргументація встановлення ідентич- ності імені. Серед основних завдань: визначити місце антропонімних одиниць в теорії та практиці лінгвоексперто- логії, окреслити типологію лінгвістичної експертизи власних імен людей, описати моделі отримання відповідей на питання ідентичності імен. Поставлені завдання конкретизуються на прикладах встановлення ідентичності особового імені. Зокрема, проаналізовано причинно-наслідкові зв’язки відмінностей між записами імен спільного походження, можливості ідентифікації імен різної етимології, практики записів іншомовних особових імен українською мовою та українських імен латинською графікою. Розгляд особового імені як об’єкта лінгвістичної експертизи є своєрідною діагностикою відкритих питань української прикладної ономастики та соціоономастики, зокрема, проблем правопису власних назв, лексикографічної інтерпретації та ревіталізації витіснених українських імен. Результати роботи можуть бути застосовані при розробці спецкурсів з лінгвоекспертології та в практиці лінгвістичних експертиз, а також послу- жити базою для вироблення рекомендацій щодо правопису власних назв.