ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ПАРЕМІЙ В УКРАЇНСЬКОМУ, РОСІЙСЬКОМУ ТА ПОЛЬСЬКОМУ МОВОЗНАВСТВІ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2021.1.(45).312-320Ключові слова:
підхід, методологія, паремійна одиниця, прислів’я, приказка, дефініціяАнотація
Пареміологія є сферою зацікавлень не лише мовознавства, а й соціології, психології, етнології, культурології та фольклористики. Зважаючи на багатофункціональність і структурно-семантичну різноманітність, паремії привертають увагу дослідників різних гуманітарних дисциплін уже не одне століття. Безсумнівно, одним із основних у лінгвістиці було і залишається питання методики дослідження прислів’їв та приказок. Із часом значний рівень роз- витку методології дозволив здійснювати низку досліджень щодо феномена паремія та його функціонування у мовній системі. Про це свідчать наукові праці українських, польських і російських науковців минулих часів і сьогодення.
У нашій статті коротко розглянуто актуальну та дискусійну проблему термінологічного визначення поняття па- ремія. З’ясовано, що у мовознавстві і досі немає усталеного тлумачення паремій. Основну увагу акцентовано як на усталених (комплексний лінгвістичний, структурний, опозиційний, функціонально-синтаксичний, зіставно-типоло- гічний, ономасіологічний), так і новітніх (ідеографічний, лінгвокультурологічний, комплексний інтердисциплінарний, когнітивний, когнітивно-дискурсивний, структурно-семіотичний, концептуально-семіотичний, лінгвокогнітивний, комунікативно-дискурсивний, прагматичний) підходах до вивчення прислів’їв та приказок в українському, російсько- му та польському мовознавстві.
Нашим завданням було опрацювати лінгвістичні дослідження, присвячені вивченню паремійних одиниць та з’ясувати, за допомогою яких підходів мовознавці здійснюють їх опис.
У роботі висвітлено погляди науковців, які належать до прибічників широкого та вузького підходів, щодо належ- ності чи неналежності прислів’їв та приказок до складу фразеологічного фонду. Схиляючись до вузького розуміння фразеології, прислів’я та приказки ми розглядаємо поза її межами, оскільки прислів’я та приказки існували ще з давніх-давен.
Проведений аналіз праць засвідчує широту методології досліджень паремійних одиниць, які є особливими одиницями мови. Тому подальше вивчення більшої кількості матеріалу дасть змогу виявити інші підходи до вивчення паремій.