МІКРОТОПОНІМИ КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ ХІХ СТОЛІТТЯ, МОТИВОВАНІ НАЗВАМИ РОСЛИН (на матеріалі онімів Самбірського циркулу)
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2021.1.(45).321-326Ключові слова:
мікротопонім, Самбірський циркул, Йосифінська (1785–1788) метрика, Францисканська (1819– 1820) метрикаАнотація
Актуальність дослідження полягає у недостатньому опрацюванні історичних мікротопонімів Украї- ни. У статті проаналізовано пропріативи Самбірського циркулу – історичної адміністративно-територіальної одиниці Галичини кінця XVIII – початку ХІХ ст. Він об’єднував 412 населених пунктів (міст, сіл, передмість, присілків, хуторів). За сучасним адміністративно-територіальним поділом це частина поселень Самбірського, Старосамбірського, Дрогобицького, Турківського, Городоцького, Мостиського, Пустомитівського, Миколаївського, Стрийського та Ско- лівського районів Львівської області та 5 поселень на території Польщі. Мікротопоніми зафіксовані на сторінках двох писемних пам’яток: Йосифінської (1785–1788) та Францисканської (1819–1820) метрик. Вони зберігаються у Центральному державному історичному архіві у м. Львові (фонд 19 опис XIV і фонд 20 опис XIV відповідно). Це перші поземельні кадастри Галичини, які містять деталізований опис земель краю та економічну оцінку їхньої вартості. Для виокремлення власних назв мікрооб’єктів із контексту метрик застосовано метод текстологічного аналізу. За семанти- кою мотивувальних баз історичні мікротопоніми Самбірського циркулу поділено на відапелятивні (56%) та відонімні (44%). Відапелятивні утворення – це похідні від географічної термінології та лексем, пов’язаних із антропогенним чинником. Географічна термінологія об’єднує назви рельєфу, ґрунтів, гідрооб’єктів, фіто- та зоолексеми. Мета статті – здійснити аналіз мікротопонімів Самбірського циркулу, зафіксованих у кадастрах і утворених від апелятивної лексики на позначення рослин. Основні завдання статті: зібрати мікротопоніми регіону, похідні від найменувань рослин; здійснити лексико-семантичний аналіз твірних баз власних назв; провести кількісні підрахунки фітомікротопонімів. Короткі результати і висновки. До фітолексем зараховано найменування дерев, кущів, трав’янистих рослин
– окультурених (злакових, городніх) і дикорослих, назви сукупності рослин. Ця апелятивна лексика була продуктив-
ною у творенні мікротопонімів Самбірського циркулу на зламі XVIII–ХІХ ст. і мотивувала 7,1% пропріативів від усієї кількості власних назв малих географічних об’єктів регіону.
