СУЧАСНА ОФІЦІЙНА УРБАНОНІМІЯ МІСТА УЖГОРОДА

Автор(и)

  • Оксана Негер кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Ужгородського національного університету, Ужгород, Ukraine

Ключові слова:

урбанонімікон, меморіальні назви, дескриптивні урбаноніми, назви-вшанування, асоціативні найменування

Анотація

Урбанонімія – численний і специфічний прошарок топонімії, особливість якої, порівняно з іншими онімними класами, полягає у надзвичайно тісному зв’язку з екстралінгвальними факторами, що зумовлює нестабільність і постійну трансформацію цієї субсистеми. Предметом нашого дослідження стали 607 урбанонімів – назв вулиць, провулків, площ, взяті з офіційного сайту Ужгородської міської ради.

Усі урбаноніми ми поділили на такі групи: 1) меморіальні назви, метою яких є увіковічнення певних осіб або груп осіб у суспільній пам’яті; 2) назви-характеристики (властивостей, якостей міського об’єкта, його зв’язку з інши- ми об’єктами різного характеру тощо); 3) назви-вшанування (географічних об’єктів, націй, професій); 4) асоціативні назви.

До складу першої групи входить 310 одиниць. Найбільшими підгрупами серед них є ті, що утворені на честь місцевих діячів (40%) та ті, що вшановують іноземних діячів (38%). Близько 22% назв на честь осіб з інших регіонів України.

Характеристичні назви складають 21% від усіх урбанонімів Ужгорода. Ми поділяємо їх на дескриптивні (власне характеристичні) та дескриптивно-оцінні. Перша група об’єднує одиниці, в основі яких – об’єктивне відображен- ня навколишніх реалій, друга – урбаноніми, які характеризують за допомогою оцінювання об’єкта, що часто носить суб’єктивний характер.

Близько 15% сучасного урбанонімікону міста Ужгорода складають асоціативні назви, призначення яких – викли- кати в уяві мовців певні позитивні асоціації.

Назви-вшанування в ужгородському урбаноніміконі можна сміливо назвати продуктом радянської епохи. Осо- бливістю найменувань цієї групи є домінуюча мотивація третього ступеня, тобто відсутність будь-якого реального зв’язку з номінованим об’єктом (за винятком назв, утворених на честь міст-побратимів).

Аналіз урбанонімікону Ужгорода показав домінування глорифікаційного принципу номінації, тобто власні назви на карті міста перш за все розглядаються назвотворцями як засіб формування певних цінностей. Превалювання найменувань на честь місцевих діячів, а також онімів, що відображають регіональну специфіку, свідчить про тенденцію коренізації в сучасному ужгородському урбаноніміконі. У той же час значний пласт урбанонімів — спадок консервативної і обмеженої системи номінації радянських часів.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-30