«ЕПОХА ЗЕЛЕНСЬКОГО» В ОНОМАСТИЧНОМУ СЛОВОТВІРНОМУ ВИМІРІ (спостереження тимчасово аполітичного мовознавця)

Автор(и)

  • Анатолій Нелюба доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2021.1.(45).340-346

Ключові слова:

інновація, дериват, конотація, контамінація, онім, ономастичний словотвір, префіксоїд, формант

Анотація

Інноваційні процеси в українській мові відзначаються різноманіттям своїх виявів і наслідків. Особливо помітними і несподіваними з-поміж них є словотвірні явища і результати. Статтю присвячено дослідженню де- риваційних інновацій невеликого часового проміжку – президентство В. Зеленського і його допрезидентські перегони. Основним завданням статті є з’ясування ролі ономастикону в мовному відображенні ‘поточної української політики’ у найрізноманітніших її аспектах. Предметом дослідження є інноваційні онімні й відонімні деривати (способи, засоби й результати їхнього творення), що позначають реалії політичного й навколополітичного життя України.

Як свідчить зібраний матеріал, для сучасника важливими є лише деякі складники українського політичного життя, що відобразилося у відповідних групах номенів: президент і його іпостасі-амплуа, президентська свита (оточення) і масовка, антураж, атрибути, ознаки і властивості, дії і наслідки, підконтрольна територія. Деривати кожної з груп різняться між собою кількісними параметрами, використовуваними способами і засобами творення, отриманими на- слідками; більшість із них має яскраво виражені стилістико-конотаційні властивості (інколи на межі допустимого, пристойного).

Уперше в дериваційному просторі онім (у цьому разі прізвище президента) виявив приховані, не відомі й не реалізовані до цього часу мінливість статусу і форми відпрізвищевого елемента: утинок, префікс, префіксоїд, інфікс; сам елемент набув ознак універсальної приєднуваності. Частину словотворчих засобів використано у не властивому їм значенні (закінчення множини , форманти оцінно-розмірного порівняння -енят(а), -ик/ік). Про декі зміни у традицій- ному словотворенні свідчить і явище невідповідності семантики деривата семантиці складників словотвірної моделі, що з-поміж іншого унаочнює експериментальність інноваційного словотворення і його ігрову стихію.

Більшість дериватів має онімну природу – твірними основами є оніми чи наслідком є онім, звідси й неабиякий ступінь персоніфікації досліджуваної епохи.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-30