КОНОТОНІМИ У ТВОРАХ ВАСИЛЯ ШКЛЯРА

Анотація

Художній текст виявляє широкі можливості для конотонімізації, вивчення якої є актуальним і спри- ятиме не тільки поповненню емпіричної бази української конотонімії, а й поглибленню цілісної концепції розвитку національної ономастики та лінгвостилістики.

Мову художніх творів В. Шкляра в різних аспектах досліджували Л. Томіленко, В. Буда, Л. Старовойт, В. Семиряк, Н. Венжинович, І. Глуховцева, Н. Митько, А. Вегеш, О. Мороз, О. Іонова, К. Олар, М. Доценко, Н. Свистун, В. Тихоша, Т. Шевченко, В. Лисенко та ін. Проте вторинне значення онімів, що виявляється у зміні їх конотативних образів і роз- ширенні семантичного діапазону, у художньому ідіостилі В. Шкляра вивчено ще недостатньо.

Мета статті – семантичний і функціональний аналіз конотонімів у художній мові В. Шкляра. Джерелом для дослідження послужив мовний матеріал романів «Ключ», «Залишенець. Чорний Ворон» і «Маруся». Для досягнення мети заплановано вирішити такі завдання: вилучити з художнього тексту власні назви зі вторинним конотативним змістом; здійснити їх класифікацію за референтною основою; дослідити механізм семантичного розширення пропріативів; простежити функціонально-стилістичне навантаження конотонімів.

В аналізованих романах В. Шкляра зафіксовано переважно конотонімні антропоніми, топоніми, ергоніми, що виникли шляхом метафоризації та метонімізації. Домінантою художнього почерку митця є вживання конотонімних інтерлінгвальних міфоантропонімів та інтралінгвальних топонімів.

Виразна експресивність притаманна конотонімам, що виникли на базі метафоризації. Конотоніми ж метонімічного типу виявляють послаблену образність і мають здебільшого узуальний інтралінгвальний характер.

Характер конотонімів художнього тексту частково залежить від жанрових особливостей, ідейно-тематичного змісту і проблематики твору: якщо в гостросюжетному романі «Ключ» переважають метафоричні конотативні антро- поніми, то в історичному творі «Маруся» превалюють метонімічні топоніми й ергоніми. Найпродуктивнішою є коно- тонімізація онімів у мові роману «Ключ», а найменш продуктивна – в романі «Залишенець. Чорний Ворон».