СУЧАСНІ ГІДРОНІМІЧНІ СТУДІЇ В ПОЛЬСЬКОМУ МОВОЗНАВСТВІ

Анотація

Власні назви водних об’єктів належать до найдавніших топонімів, що містять низку архаїчних еле- ментів мови, які дозволяють схарактеризувати мовні зміни від найдавніших часів до сьогодення. Тому існує потреба з’ясувати семантико-мотиваційні, структурно-дериваційні, соціолінгвістичні, етнолінгвістичні та психолінгвістичні аспекти виникнення та функціонування польських гідронімів, на чому й зосередили увагу науковці, праці яких представлені у статті. Мета дослідження – схарактеризувати стан вивчення гідронімії в Польщі протягом 20-х років ХХІ ст. Для реалізації поставленої мети слід розв’язати такі завдання: проаналізувати сучасні праці польських ономастів на предмет гідронімічних досліджень; опрацювати лексикографічні та картографічні джерела; окреслити напрями й пер- спективи розвитку цієї галузі в польському мовознавстві.

Якщо у ХХ ст. польські науковці зосередили увагу на назвах гідрооб’єктів, розташованих у басейнах Одри, Вісли, Щецинської, Вісленської та Поморської заток, а також частини басейнів Німана, Дністра, Дунаю й Ельби, то у ХХІ ст. основним об’єктом дослідження стали найменування водних об’єктів басейну річки Варти, про що свідчать нижчезгадані праці. Науковці уклали «Elektroniczny słownik hydronimów Polski», який пропонує максимальну інформацію про 40 тисяч гідронімів Польщі – річок, струмків, каналів, водоспадів, джерел, озер, лагун, природних та штучних ставків, боліт тощо (зокрема вказано місцезнаходження, параметри, варіанти найменування, їхні причини, етимологію, що дозволяє науковцям визначитися з наступними дослідженнями). Перспективними для польської ономастики вважаємо розвідки, присвячені мікрогідронімам, які поступово переходять у пасивний словник носіїв мови і виходять з ужитку, що й має спонукати до їхньої якнайшвидшої фіксації та аналізу.