СОЦІАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ДИНАМІКИ ФУНКЦІЮВАННЯ ПРІЗВИЩЕВИХ МОДЕЛЕЙ -ИЧ, -ОВИЧ (-ЕВИЧ) / -ЕНКО: ДІАХРОННИЙ АСПЕКТ

Анотація

Історична патроніміка – це ментальна картина нації в динаміці, що відображає родові взаємини і широке суспільно-політичне тло епохи. Зіставний аналіз історичної динаміки моделей -ович (-евич) / -енко піднімає з-під історичних пластів колосальні суспільно-політичні зміни, коли під впливом національно-визвольної війни ХVII ст. на кін української історії виходить воєнізована козацька верства зі знаковим первісно демінутивним суфіксом -енко на противагу до поширеного до ХVII ст. патронімного суфікса -ович (-евич).

У статті розкриваємо соціальну зумовленість функціювання найпоширеніших в українській мові патронімних моделей -ович (-евич) / -енко в історичному розрізі ХIV–ХVIII століття на різнолокалізованих і вибіркових пам’ятках питомого діловодства. Серед наших завдань системно показати багатий український міщанський патронімікон в перед- модерну добу на -ич, -ович (-евич) та вихід на історичну арену сучасного маркера українських прізвищ – патронімів на

-енко в контексті нових суспільно-політичних обставин кінця ХVI–ХVII ст., а відтак розкрити причини змін пріоритет- ности вживання моделі на -енко порівняно з поширеною до козацьких часів моделі на -ич, -ович (-евич).

Зіставний аналіз функціювання патронімних моделей -ич, -ович (-евич) / -енк-о в діахронії засвідчує кардиналь- ний вплив суспільно-політичних обставин, що, починаючи від окремих вкраплень у ХVI ст. і сягаючи своєї кульмінації в ХVII ст. в часи національно-визвольних змагань, визначають пріоритетність вживання первісно демінутивної моделі -енк-о на противагу до давнішої моделі -ович (-евич). Серед поширених слів-регулятивів, що сполучаються з патро- німними ідентифікаціями на -енко, сповна переважає апелятив козак, що неспростовно доводить ідентифікацію моделі -енко, зумовленої постанням Козацької Держави та формуванням військової верстви козаків. Отже, дослідження історичного антропонімікону не тільки неможливе поза соціальним контекстом, – воно саме ним і формоване.