МІКРОТОПОНІМІКОН СЕЛА ЗАРУДДЯ КРАСИЛІВСЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Анотація

Регіональна топоніміка дає змогу дослідити особливості функціонування локальних власних географічних назв у зв’язку з історією, етнографією, географією, економікою краю. Почасти власні місцеві назви репрезентують діалектні особливості мовлення, зберігають наслідки давніх фонетичних, морфологічних явищ, відображають становлення нових найменувань чи трансформацію колишніх, варіативність мовних одиниць.

Мета нашої статті – комплексно дослідити мікротопонімію с. Заруддя Красилівського р-ну Хмельницької обл., зокрема, зібрати і систематизувати мовний матеріал, з’ясувати денотативно-номінативні, структурні, семантичні особливості найменувань, встановити екстралінгвальні фактори, що вплинули на формування регіональної системи власних назв дрібних географічних об’єктів Зарудянщини.

Мікротопонімний простір населеного пункту Заруддя і навколишніх територій представлений 86 власними на- звами дрібних географічних об’єктів, серед яких переважають назви доріг та їх частин, мікрогідроніми, назви полів, берегів. Значною є і кількість найменувань частин, кутків села, мінус- та плюс-оронімів. Малочисельні назви мос- тів, садів, найменування сільських споруд медичного, промислового і культурно-просвітницького призначення. Щодо структурних характеристик мікротопонімів варто наголосити: складених номінацій використовується дещо більше, ніж простих онімних утворень. Превалюють нові структури, і лише окремі пропріативи можна вважати давніми, зокрема, мікрогідроніми, назви кургану й могили. Твірними лексемами для мікротопонімів слугували переважно апелятиви, серед яких чимало географічних термінів. Менше в основах онімів представлено пропріальних одиниць, зокрема, антропонімів, ойконімів, гідронімів. Почасти мікротопонімний простір села Заруддя і його околиць відображає діалектизми, властиві подільським говіркам.