ЕТНОПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ МІФОЛОГІЧНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ЗАГРОБНЕ ЖИТТЯ ДУШІ У ФОЛЬКЛОРІ ЗАКАРПАТТЯ

Анотація

Метою статті є осмислення етнопсихологічної специфіки міфологічних уявлень українців Закарпаття про життя душі після смерті та ймовірний її вплив на живих. Джерельною базою дослідження стали фольклорні записи Ф. Злоцького, П. Богатирьова, Ю. Жатковича, П. Світлика, Ф. Потушняка, І. Хланти, І. Сенька. У статті проаналізовано магічні ритуали, пов’язані з поховальною обрядовістю, та бувальщини Закарпаття про реінкарнацію, чистилище, передчуття людиною смерті, про мерців, що не мають спокою через незакінчені справи або ж скоєні ними злочини. Роз- глянуто етнопсихологічне підґрунтя бувальщин, які відображають віру людей в зумовленість життя душі після смерті її земними вчинками (гріх спокутує або сам небіжчик, або хтось замість нього: служниця краплинами крові рятує душу померлої попаді, що перетворилася на кішку); померлий потребує прощення або жертвоприношення від живого (жінка пробачає померлого чоловіка-зрадника, потерча отримує освячену річ або ім’я). Бувальщини художньо моде- люють різні сценарії життя душі після смерті, відображають метафоричний спосіб подолання людиною страху перед небіжчиками, відкуплення від зустрічі з ними, забезпечення померлим спокою через жертвоприношення, примирення людини з конечністю її життя та усвідомлення смерті як початку нового існування. Водночас проаналізовані сюжети міфологічних оповідей, повір’я та ритуали відображають віру українців у можливість взаємодії зі світом мертвих. У статті розглянуто специфіку уявлень українців про перевізника душ й плату за потрапляння небіжчика в потойбіччя. Народні повір’я про шлях душі у світ мертвих, зустріч з персоніфікованими днями тижня чи святим Петром, які здійснюють над нею суд, метафорично відображають ритуал переходу, пов’язаний зі складними випробовуваннями (шлях душі через вогонь або каміння, а звідси – важливість взуття для небіжчика). У статті акцентовано на символіці води, землі, зерна, муки, солі, грошей, сита, горілки в поховальних ритуалах, з’ясовано їх психологічне підґрунтя. Розгля- нуто магічні обряди, спрямовані на відсторонення душі небіжчика від рідних, дружини, господарства. Отже, магічні ритуали, пов’язані з поховальною обрядовістю, повинні були або допомогти душі покійника потрапити в потойбіччя, або убезпечити живих від впливу мерця та пов’язаної з ним енергії смерті на живих родичів.