НАЗВИ БОРОШНЯНИХ ВИРОБІВ В УЗУСІ СХІДНИХ СЛОБОЖАН

Анотація

У статті на матеріалі записів діалектного мовлення здійснено лексико-семантичний аналіз назв хліба та його частин і виробів із борошна. У процесі дослідження виявлено функційну активність зафіксованих номенів, установлено міждіалектні зв’язки лексики східнослобожанських говірок із говірками суміжних та дистантних діалек- тних континуумів, простежено динамічні процеси в заявлених лексико-семантичних групах.

Аналіз фактичного матеріалу довів, що в межах досліджених говірок репрезентанти сем можуть мати більшу чи меншу функційну активність, що свідчить про наявність центру та периферії в окреслених групах лексики, указує на конкуренцію лексичних одиниць у системі діалекту.

Зафіксовані в східнослобожанському ареалі назви мають відповідники в інших діалектах української мови, де вони функціонують із тотожним, семантично близьким або відмінним щодо обстежених говірок значенням. Маніфестанти в зіставлених діалектних континуумах при спільній семантиці можуть відрізнятися фонетичним або граматичним оформленням.

З метою виявлення динамічних тенденцій у лексиці під час опису здійснено порівняльний аналіз репрезентантів з історичними лексикографічними та етнографічними джерелами, що дало можливість відстежити просторову поведінку лексем на двох часових зрізах – синхронному й діахронному. Під час дослідження встановлено, що поповнення лексичного фонду обстежених говірок відбувається внаслідок зміни семантичної структури лексем – розширення но- мінативного поля багатьох номенів, які, порівняно з назвами, зафіксованими історичними й лексикографічними праця- ми, на сучасному хронологічному зрізі одночасно можуть репрезентувати кілька сем. Оновлення лексичного складу спричинене наявністю в записаному діалектному матеріалі значної кількості фонетичних, словотвірних, грама- тичних варіантів. Поповнення репертуарного складу лексем відбувається також і внаслідок активного вживан- ня інформантами багатослівних конструкцій – дво-, рідше трислівних номенів.