ОСОБЛИВОСТІ СЛОВОЗМІНИ ІМЕННИКІВ У ГУЦУЛЬСЬКИХ ГОВІРКАХ ПІВНІЧНОЇ БУКОВИНИ

Автор(и)

  • Лілія ГАЖУК-КОТИК кандидат філологічних наук, асистент кафедри історії та культури української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Чернівці, Ukraine

Ключові слова:

діалект, говірка, лінгвогеографічний аналіз, словозміна, іменник, закінчення

Анотація

Здійснена спроба дослідити та описати словозміну іменника гуцульських говірок території Північної Буковини в зіставленні з морфологічними явищами інших українських говірок. Визначено словозмінні типи іменника на підставі низки формальних ознак, з’ясовано релевантні ознаки словозміни іменника при зіставному й ареалогічному вивченні говірок.

Нині активно досліджуються морфологічні риси гуцульських говірок. Причиною діалектних відмінностей була ізольованість їх від інших українських. Це сприяло консервації певної кількості архаїчних рис та появі лексичних та граматичних інновацій. У той час між буковинськими, покутськими, наддністрянськими та подільськими говірками відбувалися інтерферентні процеси, що значною мірою обновили їх. З часом ця різниця ставала все більшою, відчут- ною, однак велика кількість спільних ареалів ще й зараз об’єднує ці говірки.

І все ж вивчення системи словозміни визначається відсутністю глибокого аналізу діалектних типів іменників гуцульських говірок Північної Буковини.

Найґрунтовніше дослідження гуцульських говірок Північної Буковини належить К. Германові. У працях мовоз- навця широко застосовано методику лінгвогеографічного вивчення діалектних явищ гуцульських говірок. Діалектні особливості гуцульських говірок також досліджували Б. Кобилянський, Я. Янів, В. Курашкевич, О. Горбач, Я. Закрев- ська, Я. Рігер, Н. Хобзей, Т. Ястремська, Б. Близнюк.

На основі досліджуваного матеріалу ми виділили такі характерні особливості функціонування форм іменників:

1) для іменників чоловічого роду важливими є флексії родового, давального та місцевого відмінків однини; 2) для жіночого – родового та орудного відмінків однини, для середнього – родового, знахідного та орудного відмінків однини; 3) процеси уніфікації в межах словозмінних типів можуть зумовлювати уніфікацію закінчень і, навпаки, ще більшу роздрібленість їх у випадку взаємодії типів відмінювання; 4) флективні варіанти іменної словозміни українських гові- рок Північної Буковини корелюють із системою словозміни південно-західного наріччя української мови.

Посилання

Атлас української мови. Київ: Наукова думка, 1988. Т. ІІ. 520 с.

Бігусяк М. Діалектні особливості бойківсько-гуцульського порубіжжя. Київ: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2008. С. 36–39.

Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. Київ: Радянська школа, 1955. 248 с.

Герман К.Ф. Атлас українських говірок Північної Буковини. Словозміна. Службові слова. Чернівці: Прут, 1998. Т.ІІ. 213 с.

Герман К.Ф. Українські говірки Північної Буковини в історичному та лінгвогеографічному аспекті: Фонетика, фонологія: монографія. Чернівці: Рута, 1995. С. 326–327.

Дзендзелівський Й. Буковинські говори у словнику І. Витвицького 1849 р. Зб. праць і матеріалів на пошану проф. І. Ковалику. Львів, 2003. С. 72–78.

Керницький І.М. Система словозміни в українській мові. На матеріалах пам’яток XVI ст. Київ: Наукова думка, 1987. 288 с.

Матвіяс І.Г. Називний, родовий, давальний і місцевий відмінки однини іменників І відміни. Укра- їнська діалектологія і ономастика. Київ, 1964. Вип. 1. С. 64–79.

Матвіяс І.Г. Діалектна основа словозміни в українській літературній мові. Мовознавство. 2006.

№ 5. С. 52–65.

Німчук В.В. Проблема українського діалектогенезу. Проблеми сучасної ареaлогії. Київ: Наукова думка, 1994. С.44.

Шило Г.Ф. Південно-західні говори УРСР на північ від Дністра. Львів, 1957. 254 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-01