НАЗВИ ЇЖІ, НАПОЇВ ТА КУХОННОГО НАЧИННЯ В СТРУКТУРІ ЗАКАРПАТСЬКИХ ПАРЕМІЙ: ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ (на матеріалі «Лінгвістичного атласу» Й. Дзендзелівського)

Автор(и)

  • Еріка ҐОЦА кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Ужгородського національного університету, Ужгород, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2021.2.(46).74-80

Ключові слова:

назви їжі, напоїв, кухонного начиння, фразеологія, паремія, Й. Дзендзелівський

Анотація

До актуальних завдань у галузі сучасної фразеології належать лінгвокультурологічні й етнопсихологічні студії стійких висловів. Діалектна фразеологія є однією з важливих проблем українського мовознавства, оскільки порівняно з іншими структурними рівнями зберігає більше інформації про традиційну духовну й матеріальну культуру народу.

Їжа та харчування українців були переважно об’єктом етнографічних досліджень В. Борисенко, О. Кравець, О. Кувеньової, Л. Артюх та ін. Діалектні назви їжі та кухонного начиння аналізували лінгвісти З. Ганудель, Г. Вештарт, Є. Турчин, Н. Загнітко, Е. Ґоца, М. Волошинова, Л. Борис, В. Різник, О. Оскирко та ін. Однак назвам їжі та кухонного начиння як компонентам українських паремій присвячено менше праць, чим і зумовлюється актуальність цього до- слідження.

Мета статті – лінгвокультурологічний аналіз назв їжі та кухонного начиння в структурі закарпатських паремій. Джерельна база дослідження охоплює близько 100 паремій, вилучених із «Лінгвістичного атласу українських говорів Закарпатської області УРСР (України)» Й. Дзендзелівського.

Їжа є елементом не лише матеріальної, а й духовної культури народу. Назви традиційних страв можна назвати однією з етнокультурних реалій, а в складі українських паремій виявляється їхня національна своєрідність та особли- вості народних асоціацій.

Закарпатські паремії, у яких надійно закріпилися назви їжі, напоїв та кухонного начиння, мають переважно ан- тропоцентричний характер і віддзеркалюють знання й уявлення людини про світ, багатовіковий досвід її побутової діяльності та міжособистісні взаємини з іншими членами родини й суспільства загалом. Більшість паремій із компо- нентами хліб, прóсо, грéчка, мед, хрін наявна в широкому узусі українців. Вузьколокальні ж діалектні назви (токáн, рáтота, дзер, жентúця, буркýт, варíшка, тáнджур, чеиреипáн’а) в структурі стійких висловів виступають яскравим засобом відтворення місцевого колориту. Досліджені паремії характеризуються високим ступенем варіативності та синонімії, багатством ідеографічних характеристик, експресією та емоційністю.

Посилання

Венжинович Н.Ф. Фраземіка української літературної мови: когнітивний та лінгвокультурологіч- ний аспекти: автореф. дис. докт. філол. наук; спец. 10.02.01 «Українська мова». Київ: Наукова думка,

44 с.

Вербич Н. Фразеологізми в «Матеріалах до словника українських говірок Закарпатської області» М.А. Грицака. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. 2020. Вип. 1 (43). С. 70–74.

Віват Г.І. Словник-довідник старовинних і діалектних назв страв, продуктів, харчових виробів та кухонного начиння різних регіонів України. Одеса: ВМВ, 2015. 384 с.

Віват Г.І. Традиції українського харчування. Одеса: ВМВ, 2016. 288 с.

Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. 336 с.

Грицевич Ю., Левчук І. Тематична група назв їжі, напоїв та кухонного начиння у фольклорних текстах із Західного Полісся. Лінгвостилістичні студії. 2019. Вип. 11. С. 34–43.

Ґоца Е.Д. Назви їжі й кухонного начиння в українських карпатських говорах: монографія / відп. ред. І.В. Сабадош. Ужгород: Ґражда, 2010. 356 с.

Дзендзелівський Й.О. Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР: Лексика. Ч. І. Ужгород, 1958.

Дзендзелівський Й.О. Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР: Лексика. Ч. ІІ. Ужгород, 1960.

Дзендзелівський Й.О. Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області України: Лексика. Ч. ІІІ. Ужгород, 1993.

Демський М.Т. Пареміологія. Українська мова. Енциклопедія. Київ: «Українська енциклопедія» ім. М. Бажана, 2004. С. 460.

Колоїз Ж.В., Малюга Н.М., Шарманова Н.М. Українська пареміологія: навчальний посібник; за ред. Ж.В. Колоїз. Кривий Ріг: КПІ ДВНЗ «КНУ», 2014. 349 с.

Космеда Т.А., Осипова Т.Ф. Комунікативний кодекс українців у пареміях: тлумачний словник нового типу. Дрогобич: Коло, 2010. 272 с.

Словник української мови: в 11 т. Київ: Наукова думка, 1970–1980. Т. І –ХІ.

Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты: монография. Москва: Школа. Языки русской культуры, 1996. 288 с.

Українські прислів’я та приказки / упоряд. С.В. Мишанича та М.М. Пазяка. Київ: Дніпро, 1984.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-01