НОМІНАЦІЇ ПРОЦЕСІВ ПАМ’ЯТІ ЗАСОБАМИ ГОВІРКОВОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ: ЗАБУТИ, ЗАБУВАТИ

Автор(и)

  • Наталія КОВАЛЕНКО доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Кам’янець- Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Кам’янець-Подільський, Ukraine

Ключові слова:

діалект, говір, фразема, процеси пам’яті, забути, забувати

Анотація

Актуальність теми дослідження з проблем аналізу фразеологічних одиниць на позначення процесів мислення пов’язана з потребою вивчення особливостей пам’яті людини, її різновидів, характеристик, емоційних оці- нок, актуалізованих у сучасному українському говірковому мовленні.

У статті схарактеризовано можливості фразеологізмів у реалізації розуміння та оцінок процесів пам’яті люди- ни носіями говірок; визначено основи образності та метафоричності значень фразеологізмів на позначення процесів ‘забути’, ‘забувати, ‘заставити забути’ та ін. за допомогою семантичного та психолінгвістичного аналізів, а також їх територіальне поширення. Матеріалом послугували територіальні фразеологічні словники та опубліковані тексти діа- лектного мовлення з різних ареалів України, а також записи авторки текстів зв’язного мовлення з подільських і суміж- них говірок. Лексикографічні праці з різних ареалів побутування української мови уможливлюють вивчення локальних особливостей фразеологізмів та їх компонентів, зокрема в часі та просторі.

Сталі вислови на позначення процесів ‘забути’, ‘забувати’, ‘примусити забути’ вирізняються образністю та емо- ційністю, антропоморфними ознаками, що виявляються через соматизми (голова, серце, мозок), номінації предметів господарювання (мішок, віник, друшляк, молоток, клин, клепка), зооніми (курка, теля) та ін.

Спостережено лексикографічне і психолінгвістичне відображення розуміння людиною процесів забування, про місце зберігання здобутої інформації чи її втрату, тому зв’язні тексти та регіональні словники фіксують фразеологізми з образним конкретизатором голова. Частовживаними компонентами аналізованих семантичних рядів є іменники ро- зум, тямка, память, дієслова вилетіло, відбило, вишибло, викинути, збутися, загубити та ін., що створюють образне уявлення про явище забування якоїсь інформації.

Запропонований аналіз уживання фразеологічних одиниць попередній, він може доповнюватися із залученням нових записів, проте зафіксовані матеріали підтверджують, що в живому мовленні виявляються всі комунікативні та функціональні можливості фразем як виразників мислетворчих процесів, станів та почуттів людини.

Посилання

Аркушин Г. Л. Сказав, як два зв’язав: Народні вислови та загадки із Західного Полісся і західної частини Волині. Люблін –Луцьк, 2003. 178 с.

Аркушин Г.Л. Словник західнополіських говірок: у 2-х т. Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. Т. 1. 354 с.; Т. 2. 458 с.

Вархол Н.Д., Івченко А.І. Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини. Бра- тіслава, 1990. 160 с.

Голянич М.І. Мовний портрет села Тюдів. Словник у 2-х т. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2018. Т. І. А–М. 1000 с.

Громик Ю.В. Фразеологізми середньополіської говірки села Липне Ківерцівського району Волин- ської області. Волинь–Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. Житомир, 2002. Вип. 8. С. 152–170.

ГСЛ – Гуцульські світи. Лексикон / Н. Хобзей, Т. Ястремська, О. Сімович, Г. Дидик-Меуш. Львів, 2013. 668 с.

Дзендзелівський Й.О. Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської обл. Укра- їни (лексика). Ужгород, 1993. Ч. ІІІ. 464 с.

Доброльожа Г.М. Фразеологічний словник говірок Житомирщини. Житомир: Видавництво «Во- линь», 2010. 404 с.

Доленко М.Т. Із спостережень над діалектною фразеологією Поділля. Українське мовознавство. 1975а. Вип. 3. С. 102–107.

Доленко М.Т. Материалы для словаря диалектных фразеологизмов Подолья. Вопросы фразеологии: Тр. Сам ГУ, 1975. Самарканд, 1975б. Вып. 272. №8. С. 131–161.

Коваленко Н.Д. Фразеологічний словник подільських і суміжних говірок. Кам’янець-Подільський, 2019. 412 с.

Лавер В.И. Русско-украинско-белорусские лексические варианты диалектных фразем. Совещание по общеславянскому лингвистическому атласу: тезисы докладов (Ужгород, 25–28 сентября). Москва, 1973. С. 134–136.

Лесюк М.П. Мовний світ сучасного галицького села (Ковалівка Коломийського району). Івано-

Франківськ: Нова Зоря, 2008. 328 с.

Лєснова В.В. Номінація рис людини в українських східнослобожанських говірках. Луганськ, 2004. 193 с.

ЛЛПЖ – Лексикон львівський: поважно і на жарт / Н. Хобзей, О. Сімович, Т. Ястремська, Г. Дидик- Меуш. Львів, 2009. 672 с.

Мацюк З.С. Що сільце, то нове слівце: Словник фразеологізмів Західного Полісся. Луцьк: Вежа- Друк, 2013. 476 с.

Романюк Н.В. Фразеологія верхньонаддністрянських говірок нижньої течії річки Бистриці: дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.01. Запоріжжя, 2002. 232 с.

Сагаровський А.А. Матеріали до фразеологічного словника Центральної Слобожанщини (Харківщини). Xарків, 2015. 228 с.

Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки. Навчальний посібник. 2-ге видання. Київ: Академвидав, 2006. 520 с.

Ступінська Г.Ф. Фразеологія лемківського говору української мови: дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.01. Тернопіль, 2000. 198 с.

Ступінська Г.Ф., Битківська Я.В. Фразеологічний словник лемківських говірок. Тернопіль: На- вчальна книга – Богдан, 2013. 464 с.

Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу: 6-е вид. Луганськ, 2013. 552 c.

ФСУМ – Фразеологічний словник української мови / уклад.: В.М. Білоноженко та ін. Київ: Наукова думка, 1999. Кн. 1. 528 с. Кн. 2. С. 529-980.

Чабаненко В.А. Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини. Запоріжжя, 2001. 201 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-01