НАЙМЕНУВАННЯ ПОЛІВ ІЗ-ПІД СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОПОЛІСЬКИХ ГОВІРКАХ

Анотація

У статті здійснено аналіз назв полів, із яких прибрано сільськогосподарські культури, у східнополіському говорі української мови. Простежено структуру, мотивацію та локалізацію найменувань.

Встановлено, що в обстежуваних говірках назви площ із-під сільськогосподарських культур переважно утворені за моделями «назва культури, що росла на площі, + суфікс». Найпродуктивнішим у цій словотвірній групі є формант

-анишч(е) та інші суфікси, похідні від -ишч(е). На основі аналізу лексем, мотивованих назвами культур, відзначено активність словотворчих типів із суфіксами -ник, -аник та -ан:ик.

Визначено, що локативні назви із суфіксальною морфемою -ан’:(е,а) поширені у крайніх східних говірках до- сліджуваного діалектного континууму, із формантом -аницʹ(а) – у говірках західної частини східнополіського діалек- ту. Спорадично вживають найменування площ із-під сільськогосподарських культур, утворені за допомогою суфікса

-анк(а); зрідка – з фіналями -ницʹ(а), -анух(а), -их(а), -инʹ:(а,е).

Часто значення поле з-під злакових культур маніфестує лексема стерня, яку засвідчено в багатьох фонетичних і словотвірних варіантах і яка відбиває мотив номінації ‘назва решток скошених або зжатих стебел злакових на полі’ > ’поле з-під злакових культур’.

Для позначення полів із-під сільськогосподарських культур зафіксовано описові форми: двокомпонентні атрибутивні сполучення, утворені за моделлю «назва рослини + стерня (стерен)», дво- чи трикомпонентні номінативні одиниці з ядерною лексемою поле; форми «adj. + площа», «adj. + плантація»; багатокомпонентні аналітичні сполуки, утворені за моделями «де + назва рослини + рос^|ло(-а)», «де + назва рослини + бу^|ло», «там + бу^|ло + назва рослини»,

«там, де + назва рослини + бу^|ло (рос^|ло)».

У частині населених пунктів зафіксовано синкретизм назви рослини чи її частини і поля, з якого цю рослину знято.

Простежено, що в низці східнополіських говірок відсутні назви площ із-під окремих сільськогосподарських культур, що зумовлено позалінгвальними чинниками, насамперед тим, що ці культури не вирощують.