ДИНАМІКА ЗАХІДНОПОЛІСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ: ЛІНГВОГЕОГРАФІЧНИЙ ОПИС
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2021.2.(46).132-138Ключові слова:
лінгвогеографія, динаміка мовних одиниць, фразеологічна одиницяАнотація
У сучасній науковій парадигмі стала помітною тенденція до інтеграції здобутків різних напрямків і методологій у царині лінгвістики, внаслідок чого на перетині традиційних наук про мову виникає корпус нових сучасних напрямів. Одним із важливих і перспективних спрямувань геолінгвістичних досліджень ареальної фразеології є системне вивчення фразеологічного складу мови в діалектному континуумі.
У статті розглянуто фразеологічні варіанти компонента «лелека» як лексико-граматичні різновиди фразеологічної одиниці, які за тотожності загального значення й збереження образної основи допускають синонімічну заміну компонентів, видозміну їх порядкового розташування та граматичних форм. Усвідомлення співвіднесеності ареалу або мови з певним простором – територією, яка є за межами основного поширення мови (діалекту) дало змогу акцентувати увагу на лінгвістичній території. Зауважимо, що варіантні видозміни значно активніше виявлено в зонах географічної суміжності функційності ареальних фразеологічних одиниць, оскільки фразеологічний рівень підвладний не меншим (а можливо, і більшим) впливам констатуючих систем, ніж фонетика, морфологія або синтаксис.
Зіставне вивчення фразеологічних одиниць Західного Полісся в українському діалектному континуумі, полягає у виявленні та дослідженні їх спільних і відмінних особливостей, насамперед у з’ясуванні їх семантичної співвідносності, відтворення за допомогою фразеологічних аналогів або ж констатування безеквівалентності з наступним якомога точнішим відтворення їх змісту і стилістичного забарвлення засобами іншої говірки. Варіантність фразеологічних одиниць є наслідком постійних внутрішньомовних змін життя мовних одиниць чи дії позамовних чинників, тобто вужчого чи ширшого їх ситуативного або постійного соціального контексту, складовою якого є й феномен порубіжжя.
Посилання
Аркушин Г. Дворівневе та додаткове картографування у регіональних атласах. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. 2008. Вип. 12. С. 58–60.
Аркушин Г. Л. Словник західнополіських говірок: у 2 т. Луцьк: Ред.-вид. відд. «Вежа» Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000.
Атлас української мови: У трьох томах. Київ: Наукова думка, 1984–2001.
Букварь. Читайте и пишЭть / уложили А. Маркуш і Ю. Ревай. Прага: Держ. в-во, 1937. 70 с.
Вархол Н., Івченко А. Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини. Братісла- ва; Пряшів 1990. С. 61.
Виноградова Л.Н. Народная фразеология, объясняющая, откуда берутся дети. Фразеология в кон- тексте культуры. Москва: Языки рус. культуры, 1999. С. 235–239.
Вирій – назва раю, де росте світове Дерево життя. Електронний ресурс. Режим доступу: Вирій – назва раю, де росте світове Дерево життя / Мамаєва Слобода (mamajeva-sloboda.ua)
Глуховцева К.Д. Динаміка українських східнослобожанських говірок. Луганськ, 2005. 361 с.
Гуцульські говірки: короткий словник [відповідальний редактор Я. Закревська]. Львів, 1997. 232 с.
Дзендзелівський Й.О. Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР. Част. І. Ужгород, 1958. 18 с. + 133 карти.
Коваленко Н. Фразеологічний словник подільських і суміжних говірок. Кам’янець-Подільський, 2019. 412 с.
Лизанець П. Професор Василь Іванович Лавер – людина, вчений, педагог (до 90-річчя від дня на- родження). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія. Вип. 1 (43). 2020. С. 370.
Мартинова Г. Архаїзми та інновації в діалектних словниках як відображення динаміки говірки.
Gwary Dziś. vol. 8. 2016. S. 57–66.
Мацюк З.С. Що сільце, то нове слівце: словник фразеологізмів Західного Полісся. Луцьк, 2013. с. 304.
Мацюк З.С. Говорити як медок варити: словник фразеологізмів Західного Полісся та суміжних територій. Луцьк: Вежа-Друк, 2020. 688 с.
Мацюк З.С. Із народу не викинеш: діалектний словник фразеологізмів, Луцьк, 2006. 134 с.
Піпаш Ю.Ю., Галас Б.К. Матеріали до словника гуцульських говірок (Косівська Поляна і Росішка Рахівського району Закарпатської області). Ужгород, 2005. 266 с.
Серебренников Б.А. О содержании терминов «лингвистическая география» и «ареальная лингвис- тика». Общее языкознание: Методы лингвистических исследований. Москва, 1973. С. 120–155.
Славянская мифология: Энциклопедический словарь / Научн. ред.: B.Я. Петрухин и др. Москва: ЭЛЛИС ЛАК, 1995. 416 с.
Славянские древности: Этнолингвистический словарь: В 5 т. / Под ред. Н.И. Толстого. Москва: Междунар. отношения. Т. 1. 1995. 579 с.
Словарь украинскаго языка. Собранный редакціей журнала «Кіевская Старина» [редактировалъ, съ добавленіемъ собственныхъ матеріаловъ, Б. Д. Гринченко]. Томъ І–ІV. Кіевъ, 1907–1909.
Словник української мови: в 11 т. Київ: Наукова думка, 1971–1980.
Ступінська Г.Ф., Битківська Я.В. Фразеологічний словник лемківських говірок. Тернопіль, 2012. с. 193.
Тищенко Т. Східноподільський родильний обряд: лексикографічний і текстовий опис: навч. посіб. Умань, 2014. 382 с.
Ужченко В., Ужченко Д. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу. 5-те вид. Луганськ: Альма-матер, 2005. 348 с.
Ужченко В., Ужченко Д. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу. 4-те вид. Луганськ, 2002. 263 с.
Чередниченко О. Про мову і переклад. Київ: Либідь, 2007. 247с.
Шило Г. Наддністрянський реґіональний словник. Львів – Нью-Йорк: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2008. 288 с.
