КАЛЕНДАРНА ОБРЯДОВІСТЬ (БЛАГОВІЩЕННЯ, ЗДВИЖЕННЯ ТА ПОКРОВА) У ЗЕМЛЕРОБСТВІ ЖИТЕЛІВ СЕРЕДНЬОГО ПОЛІССЯ

Автор(и)

  • Антоніна ПЛЕЧКО кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри іноземних мов Поліського національного університету, Житомир, Ukraine

Ключові слова:

календарно-побутова обрядовість, середньополіські вірування, Благовіщення, Здвиження, Покрова, мотиви

Анотація

Стаття відображає результати лінгвістичного дослідження автором сучасного стану звичаєво-обрядової культури Середнього Полісся у календарних святах – Благовіщенні, Здвиженні та Покрові. На основі експедиційних матеріалів, зібраних в одному з архаїчних регіонів Славії – Поліссі, здійснено системний опис традиційних середньополіських уявлень про календарно-побутову обрядовість у землеробстві на Благовіщення, Здвиження та Покрову; визначено основні мотиви, що вплинули на формування культурних текстів середньополіських уявлень відповідної тематики. Методи дослідження зумовлені специфікою діалектних текстів, які потребують системного опису матеріалу, зібраного експедиційним методом опитування респондентів.

У середньополіській традиції Благовіщення пов’язане з віруванням про Господнє благословіння землі на майбутній урожай, Здвиження – зі «здвиженням», «закриттям» землі на зиму, сезонними змінами у житті змій та вужів, Покрова – із переходом до зими, тому до Покрови завершувалися основні сільськогосподарські роботи в садах та на полях. У розвідці виокремлено низку заборон, пов’язаних із календарними датами в житті поліщуків: до Благовіщення заборонено працювати на полі, виконувати певні дії із землею; на Здвиження заборонено ходити до лісу, працювати на городі, виконувати будь-яку роботу. У календарно-обрядовій діяльності поліщуків виявлено низку мотивів, пов’язаних із землею, як-от: мотив пробудження землі, мотив здвиження землі, мотив закриття землі, мотив покриття землі по- кровом. Встановлено, що календарна обрядовість продовжує відігравати важливу роль у землеробстві поліщуків, хоча і спостерігається поступова відмова від традицій минулого, поєднання сучасних підходів з усталеними традиціями сіль- ського господарства. Зібраний матеріал відображає лише фрагментарні знання про календарно-побутову обрядовість, тож системне вивчення подібних вірувань залишається актуальним у сучасному мовознавстві.

Посилання

Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. Т. I, II. Мюнхен: Українське видавництво, 1958. 590 с

Жайворонок В. Знаки української етнокультури. Словник-довідник. Київ: Довіра, 2006. 703 с.

Конопка. В. Хліборобські мотиви в календарній обрядовості. Народознавчі зошити. №4 (124). 2015. С. 825–829.

Кутельмах К. Аграрні мотиви в календарній обрядовості поліщуків. Полісся України: Матеріали історико-етнографічного дослідження. Львів: Інститут народознавства НАН України, 1999. Вип. 2: Овруччина. 1995. С. 191–210.

Пуківський Ю. Бо старше свято, як Великдень. Благовіщення у звичаях та обрядах українців Воли- ні. Вісник Львівського університету. Серія: історична. Випуск 51. 2015. С. 463–477.

Пуківський Ю. Аграрні мотиви у великодній обрядовості українців Східної Бойківщини (кінець ХІХ – середина ХХ століття). Народна творчість та етнографія. №4. 2010. С. 99–105.

СДЭС – Славянские древности. Этнолингвистический словарь в 5 томах / Под общей ред. Н.И. Толстого. Т. 1. Москва: Международные отношения, 1995. 584 с.; Т. 4. Москва: Международные отношения, 2009. 656 с.

Стішова Н. Звичаєво-обрядова культура Слобожанщини в календарних святах осіннього циклу українців (на матеріалі фольклорно-етнографічеих польових досліджень). Календарна обрядовість у життєдіяльності етносу. Збірка наукових праць: Матеріали міжнародної наукової конференції «Одеські етнографічні читання». Одеса, 2011. 383 с.

Тиводар М. Весняні скотарські свята, обряди та вірування населення Українських Карпат (друга половина ХІХ – середина 40-х років ХХ ст). Народна творчість та етнографія. Вип. 5. 1990. С. 30–36.

Толстая С. М. Полесский народный календарь. Москва: Индрик, 2005. 600 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-01