ФУНКЦІЙНІ, МОТИВАЦІЙНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРІЗВИСЬК ЖИТЕЛІВ СЕЛА ЛИБОХОРА СТРИЙСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Автор(и)

  • Юрій ПРАДІД доктор філологічних наук, професор, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2021.2.(46).202-210

Ключові слова:

прізвисько, село Либохора на Стрийщині, функційні, мотиваційні та словотвірні особливості, відантропонімічні прізвиська, відапелятивні прізвиська, словотворення прізвиськ, одно-, дво- і багатокомпонентні прізвиська

Анотація

Стаття присвячена вивченню функційних, мотиваційних та словотвірних особливостей прізвиськ жи- телів с. Либохора Стрийського району Львівської області.

У статті проаналізовано доробок українських мовознавців у царині вивчення прізвиськ. Зазначається, що в ХХ ст. опубліковано лише кілька статей, які безпосередньо або дотично стосуються цієї проблематики (В.В. Німчук, І.І. Кова- лик, М.П. Лесюк, І.Д. Сухомлин, М.В. Тимінський, В.А. Чабаненко та деякі ін.), хоч основи дослідження українських прізвищ були закладені ще в кінці ХІХ–на початку ХХ ст. (В.Ю. Охримович, М.Ф. Сумцов, І.Я. Франко, В.М. Ястребов). Більш інтенсивно почали вивчатися українські прізвиська тільки у ХХІ ст. З’явилися й перші дисертаційні робо-

ти (О.В. Антонюк, М.Я. Наливайко, В.А. Павлюк, Н.М. Шульська та ін.), у яких досліджуються різноманітні аспекти українських прізвиськ різних регіонів України, зокрема Вінниччини, Донеччини, Львівщини, Полісся та ін. Опубліко- вана низка ґрунтовних статей, предметом вивчення в яких є також прізвиськова проблематика.

Актуальність пропонованого дослідження полягає в комплексному вивченні прізвиськ конкретного населеного пункту, що становить інтерес не лише для мовознавців, але й для істориків, етнографів, краєзнавців та, власне, усіх тих, хто цікавиться історією рідного краю. Дослідження проведено на фактичному матеріалі, зібраному шляхом опитуван- ня жителів с. Либохора (зібрано і систематизовано понад 500 прізвиськ). Доведено, що найбільше прізвиськ жителів села походить від імені, прізвища чи прізвиська батька або матері (Василь Петрів, Мирон Моланин; Маруся Павлючка, Зоня Гешова; Василь Гаївський, Настася Гольтянчина та ін.). Зазначається, що прізвиськ у місцевих жителів у кілька разів більше аніж прізвищ, адже прізвище у всіх членів сім’ї, як правило, однакове, а прізвиська в кожного іноді різні. За функційними особливостями серед прізвиськ либохірців вирізняються чотири групи: 1) індивідуальні: Базьо,

Дідо Бойся, Маруся Андрія Хомийового, Юрко Федуня з Поломів та ін.; 2) сімейно-родові: Грицаки, Семеновичі, Хомиї та ін.; 3) територіальні: з-під Дворів, із Нижного кінця, із Кирийтів та ін.; 4) внутрішьосімейні: Зоня Полажина, Юрко Настасин, Маруся Аннина та ін.

За мотиваційною ознакою прізвиська жителів с. Либохора об’єднуються в групи, що походять від антропонімів (Бориска, Настася Глюдзикова, Антін Михайла Грицьового та ін.); назви, що вказує на територіальне походження носія прізвиська, або, частіше, назви, що вказує на місцину його проживання (Іван Рожанський, Олена з-під Дворів, Хомий із Потока та ін.); назви роду занять або професії носія прізвиська (Мурник, Кіномеханік, Тракторист та ін.) і т. ін. Проведений аналіз дає підстави зробити висновок, що прізвиська либохірців частіше є однокомпонентними (Будзя, Будулай, Матійко та ін.), двокомпонентними (Андрій Хомиїв, Анна Бемкова, Михась Почтарчин та ін.), рідше – трьохкомпонентними (Анна Матія Бубрунчиного, Василь з Рудавин, Настася Семенка Щурикового та ін.), зовсім рідко – чотирьохкомпонентними (Полага Федуня з Поломів, Ні печень ні конфет) і п’ятикомпонентними (Юрко Юрка Зоні Юрка Максимового).

Доведено, що абсолютна більшість прізвиськ, носіями яких є жителі села Либохора, з негативним денотатом.

Посилання

Антонюк О.В. Сучасні прізвиська Донеччини (семантика і структура). Автореф. дис. канд. фі-

лол. наук: 10.02.01 – українська мова. Донецьк, 2011. 20 с.

Антропонікон села Бурімки Ічнянського району Чернігівської області. URL: https://ff.udpu.edu.ua/ wp-content/uploads/21.-Moje-selo-kraplynochka-na-karti-1.pdf.

Аркушин Г.Л. Західнополіські прізвиська, утворені лексикосемантичним способом. Acta Onomastica. R. XLI-XLII. Praha, 2001. S. 7–17.

Аркушин Г.Л. Прізвиська-композити в говірках Західного Полісся. Słowiańskie composita antroponimiczne. Rozprawy Slawistyczne. 16. Lublin: Wydawnictwo UMCS, 2000. S. 39–44.

Близнюк Б. Сучасні гуцульські прізвиська. Наукові записки Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. В.К. Винниченка. Серія «Мовознавство». Кіровоград, 2001. С. 93–95.

Вербовецька О.С. Неофіційна антропонімія Тернопільщини. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. 10.02.01 – українська мова. Івано-Франківськ, 2016. 20 с.

Ковалик І.І. Типологія системи словотвору прізвиськ жителів села Млинів Жешівської області ПНР. Повідомлення української ономастичної комісії. Київ, 1967. Вип. 4. С. 15–30.

Кравченко Л.О. Сучасні індивідуальні та вуличні прізвиська як частина українського антропонімікону. Проблеми семантики слова, речення та тексту. 2009-1. Вип. 22. С. 160–170.

Кравченко Л.О. Сучасні прізвиська Полтавщини. Studia Slovakistica. Вип. 9. Ономастика. Антропоніміка: зб. наук. ст. Ужгород: Вид-во Олександри Гаркуші, 2009-2. С. 150–158.

Лесюк М. Прізвиська жителів гуцульських сіл. Przezwiska i przydomki w językach słowiańskich. Część 1. Pod redakcją Stefana Warchola. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 1998. S. 227–240.

Лісова Л.О. Антропонімія півдня Волинської області. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. 10.02.01 – українська мова. Луцьк, 2014. 20 с.

Ліщинська Г.Д. Прізвиська, що вказують на місце проживання людини (на матеріалі антропонімії Івано-Франківщини). Лінгвістика. 2010. № 3 (21). Ч. І. С. 173–181.

Лонська Л. Національна специфіка регіональної антропонімії (на матеріалі прізвиськ села Руська Поляна Черкаської області). Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство): зб. наук. праць. Вінниця: ТОВ «Фірма» «Планер». 2012. Вип. 16. С. 366– 371.

Михальчук О. Сучасні українські прізвиська: відонімні деривати. Studia Slovakistica. Вип. 9. Ономастика. Антропоніміка: зб. наук. ст. Ужгород: Вид-во Олександри Гаркуші, 2009. С. 163–168.

Михальчук О.І. Особливості формування сучасних українських прізвиськ. Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. Слов’янська філологія. Чернівці: Рута, 2007. Вип. 356–359. С. 325–328.

Наливайко М.Я. Матеріали до Словника прізвиськ жителів Львівщини. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознав- ство). 2012. Вип. 16. С. 377–382.

Наливайко М.Я. Матеріали до Словника прізвиськ жителів Львівщини 2. Наукові записки Націо- нального університету «Острозька академія»: Серія “Філологія». Острог: Вид-во НаУОА, червень 2018. Вип. 2 (70). С. 167–170.

Наливайко М.Я. Неофіційна антропонімія Львівщини. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. 10.02.01 – українська мова. Київ, 2011. 19 с.

Нелюба А. Прізвиська моїх однокашників. Харків, 2015. 99 с.

Німчук В.В. Українська ономастична термінологія (Проект). Повідомлення української ономас- тичної комісії. Київ: Наукова думка, 1966. Вип. І. С. 24–43.

Осташ Р.І. Із життя сучасних українських прізвиськ. Діалектологічні студії. 6. Львів, 2006. С. 293–

Павлюк В.А. Історія становлення українських прізвиськ. Лінгвістичні читання Зб. наук. ст. Ві-

нниця. 2013. Вип. 6. С. 114–121.

Павлюк В.А. Становлення неофіційного антропонімікону Вінниччини. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. 10.02.01 – українська мова. Вінниця, 2016. 20 с.

Рульова Н. Лексико-семантична характеристика прізвиськ та їх мотивація. Науковий вісник Чернівецького університету. Зб. наук. пр. Слов’янська філологія. Чернівці, 2008. Вип. 428–429. С.190–195.

Свистун Н.О. Динаміка антропонімікону м. Тернополя XIX–XX ст.: Монографія. Тернопіль, 2011. 308 с.

Сеник Г.В. Прізвиська Одещини. Записки з ономастики. 2009. Вип. 12. С. 20–30.

Словник прізвиськ південно-західної України: у 3 т. Упорядник Г.Л. Аркушин. Луцьк: Вежа, 2009. Т. 1. А–И. 412 с. Т. 2. І–П. 454 с. Т. 3. Р–Я. 364 с.

Сухомлин І.Д. Українські прізвиська людей як власні родові назви (лексико-семантична характеристика процесу творення відіменних чоловічих прізвиськ у народних говорах Середньої Наддніпрянщини). Говори і ономастика Наддніпрянщини. Дніпропетровськ, 1970. С. 30–58.

Тимінський М.В. До проблеми мотиваційної класифікації сучасних індивідуальних прізвиськ. Мовознвство. 1987. № 3. С. 64–68.

Тихоша В.І. Семантика сільських прізвиськ Херсонщини. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика». Херсон, 2009. Вип. 9. С. 202–210.

Федотова Н.М. Сучасні прізвиська Луганщини: когнітивна прагматика творення тексту оніма. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. 10.02.01 – українська мова. Харків, 2008. 20 с.

Худаш М.Л. З історії української антропонімії. Київ: Наукова думка, 1977. 236 с.

Чабаненко В.А. Прізвиська в системі експресивних засобів народнорозмовної мови (на матеріалі говірок Запорізької та Дніпропетровської областей). Повідомлення української ономастичної комісії. Київ, 1976. Вип. 14. С. 16–19.

Чабаненко В.А. Прізвиська Нижньої Наддніпрянщини: Словник: Понад 12 тис. Прізвиськ. Запоріжжя : Запорізький нац. ун-т. 2005. 260 с.

Чучка П.П. Антропонимия Закарпатья. Автореф. дисc. … доктора филол. наук. 10.661 українська мова. Київ, 1970. 42 с.

Шульгач В.П. Матеріали до Словника прізвиськ Волинської області. Студії з ономастики та етимології. Київ: НАН України, 2006. С. 245–254.

Шульська Н. Словник прізвиськ жителів межиріччя Стиру та Горині. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. 164 с.

Шульська Н. Українсько-польські прізвиськові стереотипи. URL: https://core.ac.uk/download/ pdf/153585108.pdf.

Шульська Н.М. Неофіційна антропонімія Західного Полісся. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. 10.02.01 – українська мова. Луцьк, 2011. 20 с.

Щербина Т.В. Неофіційні особові найменування в говірці села Журавки Шполянського району Черкаської області. Мовознавчий вісник: зб. наук. пр. Черкаси, 2015. Вип. 20. С. 10–14.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-01