СЛОВОТВІРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЧУЖОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ ЗАКАРПАТСЬКІЙ ГОВІРЦІ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2021.2.(46).211-216Ключові слова:
словотвір, дериват, словотвірний потенціал слова, словотвірне гніздо, словотвірне значення, словотвірна пара, словотвірний ланцюжок (ряд), чужомовне запозиченняАнотація
Вивченню запозиченої лексики від різних мов в українській літературній мові присвячена величезна кількість праць. Проте дослідження дериватів, словотвірного потенціалу чужомовних запозичень в українській мові лише розпочинається, але поки що стосується воно в основному літературної мови.
Мета пропонованої статті – охарактеризувати словотвірний потенціал запозиченої лексики в закарпатській говірці села Сокирниця Хустського району. Дослідження виконано на матеріалі, зафіксованому в нашому словнику, див. [Сабадош 2021]. Порівняно з українською літературною мовою, в якій словотвірний потенціал мають запозичення від досить великої кількості різних мов, у нашій говірці вони походять в основному від угорської, значно менше від румунської і німецької, ще менше від західнослов’янських та інших європейських мов.
Частина слів із чужомовними коренями має у говірці значний словотвірний потенціал: їхні словотвірні гнізда налічують велику кількість дериватів, що об’єднуються в близько 10–15 і більше словотвірних пар і ланцюжків (рядів) із тим самим коренем, напр., деривати мадяризмів ли|ґін’ ‘парубок’ (< угор. legény т. с.), |ґаз|да ‘господар, хазяїн’ (< угор. gazda ‘господар, селянин’), румунізму ґ|лонVы ‘великі негарні передні зуби у людини’ (< рум. clonţ ‛дзьоб’) тощо. За належністю до частин мови всі деривати з іншомовними коренями поділяються на чотири групи: 1) іменникові, 2) прикметникові, 3) дієслівні і 4) прислівникові. У цій статті характеризуються тільки дві перші групи.
Деривати-іменники відзначаються найбільшою різноманітністю і словотвірних значень, і словотвірних формантів, утворюються від іменників, прикметників і дієслів, найбільше відсубстантивних похідних. На відміну від них для відприкметникових утворень характерна значно менша різноманітність словотвірних значень і формантів. Деривати- прикметники утворюються переважно від іменникових основ за допомогою багатьох суфіксів, але загальна кількість цих похідних значно менша, ніж дериватів-іменників. Найбільше серед них якісних прикметників.
Посилання
Карпиловская Е.А. Суффисализация конечных основ заимствованных композитов в современном украинском языке. Восточноукраинский лингвистический сборник. Донецк, 1999. Вып. 5. С. 257–269.
Кислюк Л.П. Словотвірний потенціал запозичень у сучасній українській літературній мові (на матеріалі англійських та німецьких запозичень) : дис. канд. філол. наук. Київ, 2000. 238 с.
Клименко Н.Ф., Скибицька Н.В. Словотвірні можливості англіцизмів у сучасній українській мові. Структура та семантика мовних одиниць у функціональному аспекті: зб. наук. праць. Чернівці, 1996. С. 72–80.
Клименко Н.Ф. Словотвірний потенціал слова. Українська мова. Енциклопедія. 3-є вид., зі змінами і доповненнями. Київ, 2007. С. 648.
Коробова І.О. Словотвірне освоєння новітніх запозичень сучасною українською мовою. Науковий вісник кафедри Юнеско Київського національного лінгвістичного університету: зб. наук. праць. Серія Філологія – Педагогіка – Психологія. Київ, 2013. С. 158–162.
Лелека Т. Засвоєння іншомовних структурних елементів українською мовою на початку ХХІ століття. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Серія Філологічні науки. Кіровоград, 2016. Вип. 145. Т. 2. С. 32–37.
Сабадош І.В. Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району. 2-е видання, змінене і доповнене. Ужгород, 2021. 599 с.
