РЭПРЭЗЕНТАЦЫЯ КАМУНІКАТЫЎНЫХ МАДЭЛЕЙ БЕЛАРУСКАГА АЎКТАРЫЯЛЬНАГА НАРАТЫВУ

Автор(и)

  • Таццяна СТАРАСЦЕНКА кандидат філологічних наук, доцент кафедри мовознавства та лінгводидактики Білоруського державного педагогічного університету імені Максима Танка, м. Мінськ, Belarus

Ключові слова:

автор, наратор, персонаж, читач, аукторіальний дискурс, комунікативна модель

Анотація

У статті на великому фактичному матеріалі прозових текстів білоруських класиків початку, середини та кінця ХХ століття проведено аналіз мовних засобів репрезентації взаємодії різних суб’єктів аукторіального наративу. Розглянуто авторські відступи як композиційні компоненти тексту з актуалізацією його дистаксії, або порушення послідовності. Визначено семантичні зв’язки, що контамінують авторську та персонажну точки зору через зіставлення та протиставлення. Продемонстровано особливість утворення інваріантних моделей комунікації наратора та читача, автора та читача на основі граматичних засобів та належність інваріантних моделей до зовнішньої діалогізації. Про- аналізовано динаміку комунікативного простору прозового дискурсу ХХ століття на основі ідіостилів письменників.

Актуальність дослідження полягає у виділенні та розгляді специфіки створення комунікативності не лише між автором та наратором, а й між автором та персонажем, наратором та читачем, автором та читачем, що дозволяє осмислити різноманіття комунікативного простору художнього дискурсу.

Метою статті є розширення комунікативної можливості аукторіального наративу на рівні розгляду мовної репре- зентації не лише моделі «автор–наратор», а й моделей «автор–персонаж», «наратор–читач», «автор–читач» у творах відомих білоруських письменників. З поставленої мети випливають такі завдання: розмежувати текстові сегменти багаторівневих мовних інстанцій прозового твору; проаналізувати мовну репрезентацію взаємодії суб’єктів художньо- го дискурсу; виявити специфіку ідіостилів письменників на основі імпліцитної діалогізації та її мовного вираження.

На основі проведеного дослідження виявлено особливість створення та реалізації комунікативності в аукторіаль- ному наративі різних часових періодів ХХ століття, визначено схожість та відмінність у мовній організації та взаємодії текстових суб’єктів залежно від специфіки ідіостилів письменників.

Посилання

Бахтин М.М. Тетралогия. Москва: Лабиринт, 1998. 608 с.

Жаўняровіч П.П. Публіцыстычны дыскурс Уладзіміра Караткевіча. Мінск: РІВШ, 2011. 244 с.

Золотова Г.А. Категории времени и вида с точки зрения текста. Вопросы языкознания. 2002. № 3. С. 8–29.

Кожевникова Н.А. О соотношении речи автора и персонажа. Языковые процессы современной русской художественной литературы. Проза. Москва: Наука, 1977. С. 7–98.

Кувшинникова О.А. Способы выражения авторской позиции в художественном тексте (на материа- ле прозаической миниатюры Ю.Д. Поминова «Очищение»). Текст как единица филологической интерпретации. Новосибирск: Немо Пресс, 2014. С. 67–70.

Мельчук И.А. Курс общей морфологии. Москва-Вена: Языки русской культуры, Венский славистический альманах, 1998. 544 с.

Падучева Е.В. Семантические исследования (Семантика времени и вида в русском языке; Семанти- ка нарратива). Москва: Языки русской культуры, 1996. 464 с.

Плеханова Т.Ф. Текст как диалог. Минск: МГЛУ, 2003. 251 с.

Сысоев В.А. Авторское отступление как объект когнитивного исследования: автореф. дис. на со- иск. учен. степ. канд. филол. наук: спец. 10.02.22 – языки народов зарубежных стран (английский язык). Алматы, 2008. 30 с.

Шмид В. Нарратология. Москва: Языки славянской культуры, 2008. 304 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-01