РЭПРЭЗЕНТАЦЫЯ КАМУНІКАТЫЎНЫХ МАДЭЛЕЙ БЕЛАРУСКАГА АЎКТАРЫЯЛЬНАГА НАРАТЫВУ

Анотація

У статті на великому фактичному матеріалі прозових текстів білоруських класиків початку, середини та кінця ХХ століття проведено аналіз мовних засобів репрезентації взаємодії різних суб’єктів аукторіального наративу. Розглянуто авторські відступи як композиційні компоненти тексту з актуалізацією його дистаксії, або порушення послідовності. Визначено семантичні зв’язки, що контамінують авторську та персонажну точки зору через зіставлення та протиставлення. Продемонстровано особливість утворення інваріантних моделей комунікації наратора та читача, автора та читача на основі граматичних засобів та належність інваріантних моделей до зовнішньої діалогізації. Про- аналізовано динаміку комунікативного простору прозового дискурсу ХХ століття на основі ідіостилів письменників.

Актуальність дослідження полягає у виділенні та розгляді специфіки створення комунікативності не лише між автором та наратором, а й між автором та персонажем, наратором та читачем, автором та читачем, що дозволяє осмислити різноманіття комунікативного простору художнього дискурсу.

Метою статті є розширення комунікативної можливості аукторіального наративу на рівні розгляду мовної репре- зентації не лише моделі «автор–наратор», а й моделей «автор–персонаж», «наратор–читач», «автор–читач» у творах відомих білоруських письменників. З поставленої мети випливають такі завдання: розмежувати текстові сегменти багаторівневих мовних інстанцій прозового твору; проаналізувати мовну репрезентацію взаємодії суб’єктів художньо- го дискурсу; виявити специфіку ідіостилів письменників на основі імпліцитної діалогізації та її мовного вираження.

На основі проведеного дослідження виявлено особливість створення та реалізації комунікативності в аукторіаль- ному наративі різних часових періодів ХХ століття, визначено схожість та відмінність у мовній організації та взаємодії текстових суб’єктів залежно від специфіки ідіостилів письменників.