ПРИСЛІВНИКИ У ГОВОРІ ПРИДУНАЙСЬКИХ РУСНАКІВ У КОНТЕКСТІ МОВНИХ КОНТАКТІВ

Автор(и)

  • Оксана ТИМКО-ДІТКО доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Загребського університету, Загреб, Хорватія

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2021.2.(46).234-238

Ключові слова:

прислівники, діалект, говірка, словотвір, аналогія

Анотація

Наслідки міжмовних контактів простежуються на різних мовних рівнях. Пам’ять про стосунки з іншими мовами найкраще зберігається на лексичному рівні. У нашому дослідженні розглянемо наслідки мовних контактів у говорі придунайських руснаків. Джерелом дослідження є група прислівників. Уже майже триста років минає з того часу, як руснаки острiвцем оселилися в новому для них пiвденнослов’янському середовищi. Усе це не могло не позначитися на їх житті й говорі на всiх мовних рiвнях. Нинiшнi бачванськi руснаки – нащадки переселенцiв iз найзахiднiшої частини Схiдних Карпат, де активнi мiжетнiчнi (українсько-словацько-польсько-угорськi) контакти три- вають уже близько тисячі рокiв. У своєму дослідженні ми намагалися зробити порівняльний аналіз прислівників, які сьогодні вживаються у говорі руснаків, із прислівниками, які зафіксовані Й. Дзендзелівським у праці «Українсько- західнослов’янські лексичні паралелі». Підставою для такого порівняння є той факт, що територія, окреслена Й. Дзен- дзелівським як простір спільних міжмовних контактів, і є прабатьківщиною нинішніх руснаків. Саме тому ми хотіли показати, наскільки змінився говір у такій відносно невеликій лексико-семантичній групі протягом тривалого перебування в іншому мовному оточенні. Наше дослідження показало, що з двадцяти шести прислівників, які зафіксував Й. Дзендзелівський у своїй праці, тільки один не вживається сьогодні в говорі руснаків. Умови, в яких руснаки опинилися на новій батьківщині, дали їм можливість зберегти й розвинути власний словотворчий потенціал. Наприклад, за аналогією до барз, баржей, найбаржей розвинулися й інші форми: мало, менєй, найменєй, блїзко, блїжей, найблїжей та ін. На новому місці проживання нові мовні контакти із сербами, хорватами, угорцями, німцями також залишили слід на говорі руснаків. У системі прислівників наслідки цих пізніших впливів не настільки відчутні.

Посилання

Вuffa F. Närecie Dlhej Luky v Bardejovskom okrese, Bratislava, 1953.

Верхратський I. Знадоби для пізнання угорсько-руських говорів. Ч. І: Говори з наголосом движимим. ЗНТШ. Т. XXVII–XXX. Львів, 1899; Ч. II: Говори з наголосом сталим. ЗНТШ. Т. XL, XLIV, XLV. Львів, 1901–1902.

Верхратський I. Про говір галицьких лемків. Львів, 1902.

Дзендзелівський Й.О. Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області України: у 3 ч. Ужгород, 1958–1993.

Дзендзелівський Й.О. Українсько-західнослов’янські лексичні паралелі. Київ, 1969.

Isačenko А. Slovensko-rusky prekladovy slovnik. Т. I–II. Bratislava, 1950–1957.

Karłowicz J., Kryński A., Niedzwiedski W. Słownik języka polskiego. Т. I–VIII. Warszawa, 1900–1927.

Slovnik slovenskeho jazyka. Bratislava: Vydavaterstvo Slovenskej Akademie vied. Т. I–V, 1959–1965.

Slovník slovenských nárečí. Т. I–II. Bratislava: VSAV, 1994–2006.

Czambe1 S. Slovenskä reć a jej miesto v rodine slovanskych jazykov. Sv. Martin, 1906.

Stieber Z. Atlas językowy dawnej Łemkowszczyzny. Т. I–III, Łódź, 1956–1964.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-01