ЕТНОПСИХОЛОГІЧНА СПЕЦИФІКА МОТИВУ СТВОРЕННЯ СВІТУ З ЯЙЦЯ В УКРАЇНСЬКИХ КАЗКАХ ТА КОЛЯДЦІ «БУЛА У БОГА ПЕРЕПЕЛИЧКА»

Автор(и)

  • Оксана ТИХОВСЬКА доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, Ukraine

Ключові слова:

архетип, казка, колядка, космогонічні міфи, український фольклор, психоаналіз, яйце-райце

Анотація

Як засвідчують сюжети давніх українських колядок («Була у Бога перепеличка») та деяких казок («Яйце-райце», «Про бідного чоловіка й Воронячого царя», «Казка про пташку, що несла золоті яйця», «Три золоті яйця»), колись в українському фольклорі був міф про створення світу з яйця (Праяйця, Золотого зародка). Його реставрація є можливою на тлі індійських та китайських міфів (про створення світу Брахмою та Пань-Гу). Близькість сюжетів пояснюється архетипною основою світових міфів: у них завуальовано відображається символічний сценарій появи індивідуальної свідомості (створення внутрішнього світу людини). Яйце можемо інтерпретувати як уособлення передсвідомої цілісності, внаслідок руйнування якої людина втрачає свою божественну досконалість (мотив гріхопадіння після Золотої доби). У міфологічній колядці «Була у Бога перепеличка» у ролі деміурга постає орнітоморфний образ давньої богині, яка в новітній інтерпретації тексту вже не здатна звити гніздо так, щоб їй не перешкоджали (що символізує неможливість повторення акту світотворення в іншій часовій площині). У колядці послідовність вибору місця для створення гнізда (де згодом з’являться яйця і пташенята) розгортається ніби в зворотному порядку: від су- часного етапу до давно минулого, відбувається метафоричний зворотний відлік подій. Аж у кінці колядки згадано про глибоке море як місце, де птаха має знести яйце (а з цього мотиву в міфологіях інших народів розпочинається процес світотворення). У казках «Яйце-райце», «Про бідного чоловіка й Воронячого царя», «Стрілець і гриф» символом духовного переродження людини постає яйце, млинок, шкатулка. Худоба, яка з’являється з яйця-райця, є метафоричним уособленням мрії людини про достаток, багатство, безтурботне життя. А мотив передчасного розбивання яйця-райця й втеча худоби символічно відображає нездатність людської свідомості осягнути сутність «дарунків» Самості (божества), психологічну незрілість людського «Я». У казках «Про пташку, що несла золоті яйця» та «Чарівна пташка» тимчасова трансформація життя чоловіка відбувається завдяки золотим яйцям, які несе пташка. У казці «Три золоті яйця» створення «нового», щасливого світу для головного героя пов’язане з появою в його житті кохання (у подарованому старенькою бабусею яйці він знаходить кохану дівчину). Мотив «індивідуального світотворення» у цій казці пов’язаний і з образом Золотого зародка, і з образом богині.

Посилання

Блаватская Е. Тайная доктрина Москва: Эксмо-Пресс, 2016. Т.1. 1408 с.

Галицькі народні казки [Galician folk tales] (№ 26–77). Зібрав Осип Роздольський. Етнографічний збірник. Видає Етнографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1899. Том 7. 169 с.

Героїко-фантастичні казки / упоряд., передм., прим. І. Березовського. Київ: Дніпро, 1984. 366 с.

З живого джерела: Українські народні казки в записах, переказах та публікаціях українських пись- менників / упоряд., літературна обробка, вступ. ст. та примітки Л. Дунаєвської. Київ: Радянська школа, 1990. 512 с.

Закарпатські казки Андрія Калина / запис текстів і вступ. ст. П. Лінтура; упоряд. Г. Ігнатович. Ужгород: Закарпатське обласне видавництво, 1955. 216 с.

Зборовська Н. Психоісторія новітньої української літератури: проблема психосемантики і психопоетики: автореф. дис. … д-ра філол. наук: 10.01.01; 10.01.06. Київ, 2007. 44 с.

Казки Буковини. Казки Верховини / під ред. М. Івасюка, В. Басараба, П. Окунця. Ужгород: Карпа- ти, 1968. 223 с.

Матюхіна О. Міф про створення світу в давньослов’янській міфології. Логос, 2018. С. 281–297.

Мелетинский Е. Поэтика мифа [2-е изд., репринтное]. Москва: Вост. лит. РАН, 1995. 407 с.

Потушняк Ф. Три коляди. Литературна недѣля. Ужгород, 1943. Рочник ІІІ. Ч. 1. С.7‒10.

Потушняк Ф. Яйце в народном вірованю Литературна недѣля. Унгварь, 1942. Рочник ІІ. Ч. 4. С. 259–261.

Таємниця скляної гори. Закарпатські народні казки, зібрані М. Фінцицьким / пер. з угорської та післямова Ю. Шкробинця. Ужгород: Карпати, 1975. 190 с.

Сабов О. Про угорських русинів. (Реферат книги) / Мазурок О. Орест Сабов та його книга про угорських русинів: Монографія. Ужгород: Карпатська Вежа, 2010. С. 97–167.

Франц М.-Л. фон Космогонические мифы. Москва: Клуб Касталия, 2012. 296 с.

Франц М.-Л. фон. Психология сказки. Толкование волшебных сказок / пер. с англ. В.Мершавки. Санкт-Петербург: Б.С.К., 1998. 360 с. URL: https://www.koob.ru/von_franz/tolkovanie_volsh_skazok (Дата звернення 10.02.2021).

Чмихов М. Від яйця-райця до ідеї Спасителя. Київ: Либідь, 2001. 432 с.

Юнг К.-Г. Архетипи і колективне несвідоме / пер. з нім. К. Котюк. Львів: Астролябія, 2013. 588 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-01

Номер

Розділ

Літературознавство і фольклористика