СИДІР КІРАЛЬ – ЧЕНДЕЄЗНАВЕЦЬ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2022.1.(47).52-58Ключові слова:
Іван Чендей, Сидір Кіраль, епістолярій, дослідницька стратегія, методологія, науковий інструментарій, рецепціяАнотація
У статті досліджено внесок сучасного літературознавця С. Кіраля у вивчення спадщини І. Чендея, видатного закарпатського письменника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка. Зазначено, що в центрі наукової аналітики вченого знаходиться епістолярій митця, який досліджується на широкому історико-куль- турному тлі і з залученням новітнього методологічного інструментарію. Здійснюючи наукову рецепцію листів І. Чен- дея, С. Кіраль спирається на принципи об’єктивності, системності, контекстуальності. Він використовує дослідницьку стратегію «від тексту – до широких узагальнень», ставлячи собі за мету скрупульозне вивчення епістолярію митця, його біографії та комунікативного кола, історичних реалій, літературного контексту.
С. Кіраль є вченим, який має різновекторні наукові інтереси. Він досліджував проблеми української класичної літератури, питання фольклористики, бібліографознавства, документознавства, джерелознавства, текстології тощо. Його праці про доробок літературного критика, публіциста Остапа Терлецького, письменника, філософа Трохима Зінківського засвідчують глибоке проникнення у творчу лабораторію знакових діячів української духовності. Апробовані наукові дослідницькі стратегії учений застосовує й у процесі аналізу спадщини І. Чендея. С. Кіраль пропонує широку програму дослідження епістолярію письменника. Запланований 10-томний видавничий проєкт «Епістолярні джерела чендеєзнавства» – це масштабна наукова аналітика не тільки листування митця, але й розгляд актуальних питань укра- їнського письменства другої половини ХХ – початку ХХІ століття, апелювання до широкого кола проблем сучасної гуманітаристики. Видання першого тому із вказаної серії, яке вмістило листування Івана Чендея із київськими крити- ками, стало свідченням ґрунтовної роботи науковця над вивченням доробку письменника. Воно доповнилося окремою монографією – «Іван Чендей та київські критики: епістолярні діалоги» (2021), яка розширює історико-культурний кон- текст епістолярію закарпатського автора завдяки розлогому коментуванню його комунікації із українськими критиками К. Волинським, І. Дзюбою, Л. Коваленком, В. Костюченком.
Вивчивши чендеєзнавчі здобутки С. Кіраля, можемо констатувати, що характерними рисами дослідницької стра- тегії вченого є ретельна робота із фактажем, системність, ґрунтовність наукових узагальнень, уміле поєднання акаде- мічних підходів до осмислюваного матеріалу із суб’єктивним його сприйняттям, тонке відчуття психології людей із кола спілкування І. Чендея, людиноцентризм, тактовність у судженнях.