ПАРАДОКС СОВІСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ НЕОБРЯДОВІЙ ЛІРО-ЕПІЧНІЙ ПІСЕННОСТІ: ЕМОЦІЙНІСТЬ, ПІЗНАННЯ, УСВІДОМЛЕННЯ, НАСТАНОВА, РУХ ЖИТТЄВОГО КОЛА

Автор(и)

  • Алла Павлова кандидат філологічних наук, доцент, докторант кафедри фольклористики ННІ філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Ірпінь, Ukraine

Ключові слова:

ліро-епічний фольклор, пісня, совість, парадокс, художня макроструктура, лексема, поетична система, соціальна належність, амбівалентність

Анотація

У статті досліджено концепти совісті та вияви амбівалентної сутності цього поняття на прикладі тек- стів необрядового ліро-епічного фольклору. Це поняття розкривається на рівні художньої макроструктури різнобічно, оскільки об’єктивне та суб’єктивне у парадигмі совісті постають як антиномії. Високий рівень емотивності фоль- клорних тестів вирізняє нерозривний зв’язок феномену совісті з феноменом переживання. Совість постає важливим складником антропологічної моделі традиційної необрядової ліро-епічної пісенності.

Метою запропонованої статті є аналіз інтерпретації поняття совість із урахуванням виявів парадоксальності етичного концепту в текстах українського ліро-епічного фольклору. Магістральними завданнями є простеження амбі- валентних виявів совісті в плані дієвості – недієвості, особливостей розкриття феномену на рівні фізичного та мета- фізичного просторів.

У поетичній структурі фольклорного твору совість постає як своєрідна моральна рефлексія, яка бере участь у ха- рактеротворчих процесах, виокремлюючи справжнє від несправжнього, тим самим її проєкція спрямовується в майбутнє.

Пробудження совісті почасти не може змінити фізичний простір, повернути до життя, однак може дати поштовх до змін духовних, відродивши себе та інших, тобто йдеться про людинотворчу функцію совісті.

Совість розкривається в ліро-епічній пісенності через своєрідну діалектику іманентного і трансцендентного. В епізодах роздумів про совість наявні також звертання до долі як метафізичної сили, до Бога як символу дороги, правди і життя.

Розкриваючись на художньому рівні, феномен совісті активно функціонує на рівні консекутивності. У тестах пісень доби УПА, наприклад, концепція совісті розкривається через проблему вірності ідеалам, через діалектику індивідуального – соціального. Система художніх засобів таких творів спроєктована на реалізацію магістральної мети

– показати особливості моделювання соціальної належності особистості.

Незважаючи на відсутність слова совість у низці ліро-епічних пісень, сутнісні характеристики цього поняття постають через різноманітні вияви людської та соціальної реальності.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-30

Номер

Розділ

Літературознавство і фольклористика