ДУХОВНИЙ ПРОСТІР ЛІРИКИ ІРИНИ КАЛИНЕЦЬ

Анотація

У статті досліджуються духовні виміри життєтворчості відомої української письменни- ці-правозахисниці Ірини Калинець, детерміновані світоглядними пріоритетами, філософсько-естетичними уподобаннями, морально-етичними принципами, літературно-фольклорними традиціями, соціокультурним контекстом доби. Ієрархія духовних цінностей, репрезентована її художнім і науково-публіцистичним доробком, розглядається крізь призму релігійно-християнської традиції та ментальності українського народу. Об’єктом аналізу обрано лірику як найменш досліджену царину творчості письменниці, що за- свідчує актуальність запропонованого напряму студіювання. Предметний інтерес вивчення її спадщини зосереджено на виявленні та характеристиці синтезу релігійно-філософської та національно-патріотичної образності віршів, уміщених в першому томі «Шлюб з полином» повного зібрання творів. Метою статті є аналіз духовної енергетики лірики поетки у зв’язку з іншими сферами творчості й дисидентською етикою буття. У результаті дослідження з’ясовано, що духовним кодом та організуючим чинником художньо-ес- тетичної системи Ірини Калинець є Святе Письмо, яке опосередковує етичну позицію авторки та її інтен- ційний світ. Виявлено функціональність та естетичну доцільність біблійної образності в ліриці поетки, охарактеризовано шляхи її транспонування на рівень суб’єктивних рефлексій та художніх узагальнень, окреслено специфіку жанрових структур. Доведено, що духовний простір авторського тексту письменниці увиразнює антропологічна (душа, доля, офіра) та національно-екзистенційна (національна самосвідомість, індивідуальний вибір, суспільний обов’язок, свобода) проблематика. З метою виявлення ключових аспек- тів поетичної аксіосфери Ірини Калинець в інтерпретації її художнього світу використано антропологічні підходи до аналізу тексту та ресурси національно-екзистенціальної методології.