ХУДОЖНЯ РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ПАНДЕМІЇ В РОМАНІ ТОМАСА НЕША «НЕВДАЛИЙ МАНДРІВНИК»
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2022.1.(47).114-123Ключові слова:
Т. Неш, роман «Невдалий мандрівник», пандемія, чума, «англійський піт», белетризована історична оповідкаАнотація
На літературній орбіті пізнього англійського Ренесансу постать Томаса Неша (1567–1601?) займає особливе місце. На відміну від творчих побратимів, він спробував себе у всіх відомих тоді видах художнього пись- менства: його перу належить із десяток різножанрових творів. Деякі жанри були ним особливо шановані – передусім, памфлет, який справедливо назвати його професійною домінантою. У декількох різновидах цих викривальних творів Нешеві вдалося сповна реалізувати свої сатиричні погляди, завдяки яким він зажив слави «англійського Ювенала». Унікальне художнє досягнення Неша полягає в тому, що абсолютно всі його твори просякнуті сатиричними інтен- ціями, спрямованими на соціальні проблеми і моральні вади представників пізноренесансного суспільства. Окремо варто говорити про те, що Неш є автором першого єлизаветинського «novel» «Невдалий мандрівник» («Тhe Unfortunate Traveller» 1593), який постає сатиричною мозаїкою тогочасного європейського життя. Серед багатьох злободенних тем, порушених автором у цьому творі, слід виділити інтерпретацію теми пандемії. Пильну увагу читачів Неш привертає до відомої на початку XVI ст. англійської «пітної хвороби». Різнобічне зображення епідемії (симптоми, вияв, перебіг, лікувальна практика) дозволило Нешеві створити доволі цілісну картину цього медичного феномену. Варто припустити, що ключовою причиною появи таких «медикоподібних» описів у романі є авторське переконання в тому, що вони спроможні допомогти його сучасникам усвідомити специфіку минулої трагедії і з урахуванням досвіду попередників сприяти подоланню нинішньої пандемії (роман був написаний під час епідемії «чорної смерті» в Лондоні); а читачам наступних поколінь – бути інтелектуально і морально підготовленими до нових спалахів. З точки зору літературознав- чої специфіки романні фрагменти на пандемійну тематику можна характеризувати як белетризовані історичні оповід- ки, адже домінувальний складник історичної хроніки модифікується за рахунок описовості, діалогічності і риторики.
