АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ ФРАЗЕМІКИ

Автор(и)

  • Іван Зимомря доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та практики перекладу Ужгородського національного університету, Ужгород, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2022.1.(47).161-166

Ключові слова:

фразема, лінгвокультурологія, когнітивна лінгвістика, зообраз, концептуальний зміст, категоризація

Анотація

Чинники утворення, значення, етимологія, історія та зв’язок із різними сферами діяльності людини продовжують привертати увагу нинішніх фразеологів. Вплив культури на формування й функціонування фразем вивчається нині в межах таких наук, як етнолінгвістика, лінгвокультурологія, когнітивна й контрастивна лінгвістика.

Головною метою лінгвокультурологічного вивчення фраземного складу мови є виявлення культурномовної ком- петенції представників сучасної мовної спільноти на основі опису культурних конотацій, що містяться в концептуаль- ному змісті мовних знаків. Національна специфіка фраземи визначається співвідношенням її з елементом матеріальної або духовної культури окремої спільноти, її історії, вірувань і звичаїв, географією проживання народу.

«Зообраз» як характеристика людини через тварину – те переносне значення, що фіксується словниками у відпо- відних статтях. Процес зоонімної номінації у цьому випадкові може відбуватися у двох напрямах: приписування твари- нам якостей, властивих людині, тобто шляхом антропоцентризму і наділення людини характеристиками, властивими представником тваринного світу – зооморфізму.

Когнітивний підхід до значення антропоцентричний за своєю суттю. Когнітивна лінгвістика нині є напрямом, у центрі уваги якого знаходиться мова як спільний когнітивний механізм, у якому досліджуються тільки ті когнітивні структури і процеси, які властиві людині як homo loquens. Із токи зору когнітивної семантики аналіз значень лексичних одиниць здійснюється за допомогою базових категорій реалізації концепту. Концептуалізація є однією з найважли- віших характеристик пізнавальної діяльності людини. Саме через концепти («стереотипи свідомості») здійснюється зв’язок мови з мисленнєвою діяльністю людини. Концепт як базова категорія когнітивної семантики, позначається сло- вом. Із когнітивної точки зору концепт – це ідеальна сутність, ментальна структура інтегрованого й систематизованого значення суб’єкта про певний фрагмент дійсності.

Прототипи – сутності соціально й культурно зумовлені, які часто змінюються й отримують нових представників. Вони дають змогу структурувати категорію, а значить і концепт, який є складним утворенням, ментальною репрезен- тацією, що визначає, як речі категоризуються і як пов’язані між собою.

У мові концепт може бути вербалізований окремими словами, словосполученнями, фраземами й цілими текстами.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-30